ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" березня 2016 р. м. Київ К/800/27596/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,при секретарі: Корецькому І.О.,
розглянувши у судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2012
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013
у справі № 1570/4001/2012 Одеського окружного адміністративного суду
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Одесі від 01.03.2012 № 0000181620 та від 04.04.2012 № 0000281620.
У касаційній скарзі СДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку ПАТ ««Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 16.02.2012 № 33/16-2/00131713/9. Згідно з цими висновками підприємство порушило норми пунктів 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (ПК), а саме: завищило податковий кредит на загальну суму 8076569,00 грн. за січень, лютий, березень 2011 року за податковими накладними, виписаними ТОВ «Грін-Агро» на операції з поставки товару (горіх волоський, насіння льону, гарбузу, гірчиці, горох, соя, нут), які не мали реального характеру, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8076569,00 грн. за січень, лютий, березень 2011 року. Висновок контролюючого органу про відсутність реального характеру поставки позивачу від цього постачальника товару обґрунтований посиланням на отриману в результаті здійснення заходів податкового контролю інформацію про ознаки фіктивного підприємництва з боку ТОВ «Грін-Агро» та вказаних цим товариством в додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-липень 2011 року постачальників по ланцюгу поставки, а саме: ТОВ «НВКП Гідро-Альфа», ПП «Артаніа», ТОВ «Горіховий Сад-2», ТОВ «Компанія «Яромір». ТОВ «фірма «Ліон», ТОВ «Трубопласт Україна», ТОВ «Наш продукт-1», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ТОВ «Щедрий Пан», ТОВ «Тріомо», ПП «Сапсан».
На підставі акту перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 № 0000181620 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8076569,00 грн. за основним платежем та 3,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). За наслідками адміністративного оскарження було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.04.2012 № 0000281620 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8076569,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
У судовому процесі встановлено, що з посиланням на поставку позивачу від ТОВ «Грін-Агро» товару (горіх волоський, насіння льону, гарбузу, гірчиці, горох, соя, нут) за договором купівлі-продажу продукції сільськогосподарського призначення від 13.01.2009 № 675 (з додатковими угодами до цього договору) від імені цього постачальника на адресу позивача були виписані податкові накладні, на підставі яких останній збільшив податковий кредит у податкових деклараціях за січень, лютий, березень 2011 року на загальну суму 8076569,00 грн.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 цієї статті (у редакції до внесення змін Законом України від 4 липня 2013 року № 408-VII) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).
При цьому законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів первинного бухгалтерського та/чи податкового обліку.
За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 ст. 201 ПК) суми витрат на придбання товару (послуг) та суми ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).
Заперечуючи проти позову, СДПІ посилається на обставини, що об'єктивно виключають реальність поставки позивачу товару від ТОВ «Грін-Агро». Так, контролюючий орган, окрім доводів, що це товариство є посередником в ланцюгу поставок, відсутнє за місцезнаходженням, не має матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, зокрема і поставок товару такого асортименту та в такій кількості, доводить, що стосовно підприємств-постачальників ТОВ «Грін-Агро» у ланцюзі поставок (ТОВ «НВКП Гідро-Альфа», ПП «Артаніа», ТОВ «Горіховий Сад-2», ТОВ «Компанія «Яромір». ТОВ «фірма «Ліон», ТОВ «Трубопласт Україна», ТОВ «Наш продукт-1», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ТОВ «Щедрий Пан», ТОВ «Тріомо», ПП «Сапсан») під час здійснення заходів податкового контролю (проведені перевірки ДПІ за місцем податкового обліку цих платників податків) також виявлені ознаки фіктивного підприємництва: вони відсутні за місцезнаходженням; у них немає основних фондів та трудових ресурсів (декларується 1 працююча особа); коригують дані податкового обліку з посиланням на судові рішення Господарського суду Харківської області, тоді як такі рішення судом не ухвалювались; особи, які в реєстраційних та звітних документах вказані їх засновниками та/чи керівниками заперечують свою участь у здійсненні господарської діяльності та підписанні документів, що співпадає з висновками спеціаліста НДЕКЦ ГУ МВС України у Харківській області щодо ідентичності підписів в установчих документах та документах податкової звітності (ПП «Артаніа» та ТОВ «Фірма «Ліон») (а.с.48-105, т.7-й).
Суди попередніх інстанцій, однак, незважаючи на вказані обставини, виходили з того, поставка позивачу товару від ТОВ «Грін-Агро» знайшла підтвердження в судовому процесі. При цьому, суд першої інстанції обмежився тим, що наявність у позивача податкових накладних дає йому право на включення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, а СДПІ не доведено нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Грін-Агро». Апеляційний суд, залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, зробив висновок про реальний характер поставки позивачу від ТОВ «Грін-Агро» товару з огляду на відповідність вимогам, встановленим нормативними актами, наданих позивачем документів, якими оформлені операції з поставки: видаткові та податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Грін-Агро»; акти-прийому-передачі товару, підписані між позивачем та ТОВ «Грін-Агро»; довіреності; звіти про відрядження працівника позивача в місце передачі (поставки) товару; платіжні доручення на безготівкове перерахування грошових коштів з банківського рахунку позивача як оплату товару. Апеляційний суд виходив з індивідуального характеру юридичної відповідальності платника податків, що виключає негативні наслідки для позивача у випадку недотримання податкової дисципліни його контрагентом.
Однак, з такими висновками не можна погодитися, оскільки вони не відповідають обставинам у справі та правильному застосуванню вище наведених норм матеріального права.
Сервіси для юристів