ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 160/11350/24
адміністративне провадження № К/990/55458/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 (головуючий суддя - Іванов С.М., судді: Чередниченко В.Є., Шальєва В.А.) у справі №160/11350/24.
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0737368-2414-0412-UA12140310000078816 від 14.09.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 09.03.2021 позивач є власником будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаній будівлі на прохання Синельниківської міської ради розміщені тимчасово переміщені особи. 14.09.2023 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0737368-2414-0412- НОМЕР_1 , згідно з яким позивачеві нараховано суму зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік у розмірі 1725,75 грн. Зазначене рішення позивач вважає протравним, оскільки відповідно до підпункту «г» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України гуртожитки не є об`єктом оподаткування.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 позов задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 скасовано та прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025.
Підставою касаційного оскарження у даній справі позивач зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства та вважає, що судом апеляційної інстанції не повністю застосовано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.09.2020 у справі №420/5693/18. Також позивач посилається на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки справа має виняткове значення для учасника справи.
У доводах касаційної скарги зазначає, що кімната в гуртожитку є частиною будівлі гуртожитку та не є об`єктом оподаткування, відповідно до підпункту «г» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України. Позивачем надана копія технічного паспорту на зазначену будівлю гуртожитка, а також копія листів Синельниківської міської ради, які підтверджують статус належної позивачу будівлі гуртожитка та використання даного об`єкту саме як гуртожитка для розміщення тимчасово переміщених осіб на прохання Синельниківської міської ради. Крім того, жиле приміщення (кімната в будівлі гуртожитку) загальною площею 35,4 кв.м, житловою площею 16,7 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 є саме частиною будівлі гуртожитку.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції правильно встановлено обставини справи, досліджено всі докази та надано їм належну оцінку, ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 377614774 від 08.05.2024) позивачу ОСОБА_1 з 09.03.2021 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомості: жиле приміщення (кімната в будівлі гуртожитку) загальною площею 35,4 кв.м, житловою площею 16,7 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
14.09.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0737368-2414-0412-UA12140310000078816, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, щодо вказаного вище житлового приміщення у розмірі 1725,75 грн за податковий період - 2022 рік.
ОСОБА_1 оскаржила зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України № 9404/6/99-00-06-01-03-06 від 03.04.2024 залишено скаргу ОСОБА_1 без розгляду.
Задовольняючи дані позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, не наведено належних доказів на підтвердження обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивачу належить на праві власності саме жиле приміщення - кімната в гуртожитку, а не будівля гуртожитку або кімната, що використовується для тимчасового проживання певних категорій громадян і, доказів зворотнього не надано, то відповідно підстави для застосування приписів підпункту «г» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.
Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено перелік об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, будівель і споруд, які не є об`єктом оподаткування.
Так, відповідно до підпункту «г» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України гуртожитки не є об`єктом оподаткування.
Сервіси для юристів