ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2026 року
м. Київ
справа №754/14774/25
адміністративне провадження № К/990/9762/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: Аліменка В. О., Бєлової Л. В., Кучми А. Ю.) від 17 лютого 2026 року у справі № 754/14774/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом, у якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 05587885 від 27 серпня 2025 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2025 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову про адміністративне правопорушення ЕНА05587885 від 27 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн 00 коп. за частиною першою статті 122 КУпАП.
Також 17 лютого 2026 року Шостим апеляційним адміністративним судом була постановлена окрема ухвала про доведення до відома начальника Департаменту патрульної поліції про виявлені судом обставини для вжиття відповідних заходів реагування. Встановлено строк один місяць для надання Шостому апеляційному адміністративному суду відповіді щодо виконання зазначеної окремої ухвали.
Постановляючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час розгляду справи були встановлені істотні порушення з боку посадових осіб відповідача (працівників поліції).
Так, в описовій та мотивувальній частинах окремої ухвали суд апеляційної інстанції зазначив про те, що 27 серпня 2025 року інспектором роти №2 батальйону №1 полку №2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Буряк Мариною Алімгизи винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що при розгляді цієї справи інспектором встановлено таке: 27 серпня 2025 року о 23 год. 09 хв. ОСОБА_1 , рухаючись транспортним засобом TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 10, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив пункт 34 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) - порушення вимог розмітки проїзної частини, за що адміністративна відповідальність передбачена частиною першою статті 122 КУпАП.
У ході розгляду справи встановлено, що вчинення позивачем зазначеного порушення (порушення вимог розмітки проїзної частини) було зафіксовано системою відеоспостереження «Безпечне місто» Kyiv Smart City (камера № 10.9.36.136).
Так, з оглянутих відеофайлів, наданих представником відповідача, а саме, зафіксованих системою відеоспостереження «Безпечне місто» Kyiv Smart City (камера №10.9.36.136), вбачається, що позивач здійснює перетин суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.
Однак під час розгляду справи установлено, що поліцейськими не було надано фото- чи відеодоказів порушення ПДР, а також не роз`яснено позивачу процесуальних прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Внаслідок цього він був позбавлений можливості скористатися правом на правову допомогу.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що посадова особа відповідача повинна була роз`яснити позивачу його права на отримання правової допомоги та за потреби забезпечити участь адвоката або іншого фахівця у галузі права. Водночас матеріали справи не містять доказів належного роз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, незважаючи на те, що факт вчинення позивачем порушення ПДР був зафіксований системою відеоспостереження «Безпечне місто» Kyiv Smart City (камера № 10.9.36.136), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що допущені під час притягнення до адміністративної відповідальності істотні процесуальні порушення, зокрема, непроведення уповноваженими працівниками поліції належного розгляду справи, є самостійною та достатньою підставою для скасування постанови.
Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що недотримання встановленої законом процедури розгляду справи є порушенням процесуальних прав особи та вимог законодавства, що унеможливлює визнання оскаржуваної постанови законною й обґрунтованою.
Отже, працівники поліції - Борисюк Олег Миколайович та Буряк Марина Алімгизи під час винесення постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №05587885 від 27 серпня 2025 року допустили порушення вимог процесуального законодавства при розгляді справи.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зауважив, що такі дії об`єктивно можуть зумовлювати втрату довіри громадян до діяльності працівників Національної поліції України, створюють підстави для звернення осіб зі скаргами до уповноважених контролюючих органів, а також для судового захисту порушених прав і законних інтересів. Крім того, зазначені порушення негативно впливають на авторитет правоохоронних органів та рівень суспільної довіри до органів державної влади в цілому, а також спричиняють додаткові фінансові витрати з державного бюджету, пов`язані зі сплатою судового збору.
З метою недопущення в подальшому подібних порушень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що необхідно провести відповідну роз`яснювальну та профілактичну роботу з працівниками Департаменту патрульної поліції щодо недопустимості вчинення протиправних дій та необхідності неухильного дотримання вимог чинного законодавства України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Сервіси для юристів