ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2016 року м. Київ справа № 800/244/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Олендера І.Я., Приходько І.В., за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,
позивача ОСОБА_6,
представника відповідача Білопольської Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_6 (далі - позивач, ОСОБА_6.)
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
15 квітня 2016 року ОСОБА_6 звернулась до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС України, у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення ВККС України від 17 березня 2016 року №710/дп-16 про притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Позов мотивований тим, що спірне рішення Комісії є протиправним та підлягає скасуванню. Вказала, що Комісія у своєму рішенні фактично вдалася до оцінки доказів зібраних у справі, дій судді щодо розгляду справи та відповідності прийнятого рішення обставинам справи. Разом з цим, відповідач не встановив та не зазначив, чи наявне у її діях винне протиправне порушення службових обов'язків, що виражається в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві як і не наведено обґрунтування доведеності або недоведеності об'єктивності розгляду справи. Відповідачем не враховано ступінь вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, не з'ясовано питання щодо наявності негативних наслідків як і не зазначено взагалі їх наявність. Позивач вважає, що викладенні в оскаржуваному рішенні ВККС України обставини не є достатніми для висновку про необхідність притягнення її до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 1 підпункту «б» частини 1 і частини 2 статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця, а тому просить визнати незаконним та скасувати рішення ВККС України від 17 березня 2016 року № 710/дп-16.
Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву зазначає, що спірне рішення ВККС України прийняте на підставі,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з дотриманням процедури та передбачених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв для його прийняття.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що вважає спірне рішення законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи позовної заяви, заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС України визначені статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо рішень, дій чи бездіяльності ВККС України, і не містять будь-яких обмежень щодо кола осіб, які вправі звернутись до суду з позовом, а також - обмежень щодо змісту, суті та об'єму оскарженого рішення, не конкретизують, які саме рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що Указом Президента України № 1037/2008 від 13 листопада 2008 року ОСОБА_6 призначена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва у межах п'ятирічного строку.
Постановою Верховної Ради України № 452-VII від 05 вересня 2013 року ОСОБА_6 призначена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва безстроково.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що дисциплінарне провадження стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6. у Комісії було ініційовано за зверненням народного депутата України Соболєва Є.В., якому з опублікованої на сайті інтернет-порталу «Цензор.нет» статті стало відомо про можливі зловживання суддею ОСОБА_6. при здійсненні правосуддя, а саме незаконну відмову у накладенні арешту на вилучені кошти ТОВ «ФК Вікторія».
За результатами перевірки даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6. членом Комісії 12 січня 2016 року складено висновок з викладенням виявлених у ході перевірки фактів та обставин, який разом з матеріалами дисциплінарного провадження був предметом розгляду на засіданні Комісії 28 січня 2016 року. За результатами розгляду питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_6. рішенням Комісії від 28 січня 2016 року № 270/дп-16 відкрито дисциплінарну справу.
Рішенням ВККС України № 710/дп-16 від 17 березня 2016 року вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6. та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Як вбачається із матеріалів справи, 11 серпня 2015 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС третього відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, погоджене із прокурором прокуратури міста Києва, в кримінальному провадженні № 42015100000000068 за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуків 05 серпня 2015 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6. від 14 серпня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання в кримінальному провадженні, внесеному 23 січня 2015 року до ЄРДР за № 42015100000000068, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуків 05 серпня 2015 року.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно вилучене під час обшуків 05 серпня 2015 року, слідчий суддя послався на вимоги статей 167, 170 КПК України та вказав, що відсутні законні підстави для арешту вказаного у клопотанні майна, оскільки слідчим не надано належних доказів для підтвердження зазначених у клопотанні обставин.
Сервіси для юристів