ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2016 року м. Київ справа № 800/184/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Ланченко Л.В,
Олендера І.Я.,
Пилипчук Н.Г.,
Цвіркуна Ю.І,
секретар судового засідання Антипенко В.В
за участю позивача та представників Верховної Ради України - Романюка Т.В., Долгова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України,
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Верховної Ради України, яка полягає у тривалому нерозгляді з червня 2015 року до 17 березня 2016 року подання Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання його суддею Господарського суду Миколаївської області безстроково згідно рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 285/бо-15 від 13 березня 2015 року, зобов'язання Верховної Ради України виконати вимоги п. 27 ч. 1 ст. 85, ч. 1 ст. 128 Конституції України і розглянути подання Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання його суддею Господарського суду Миколаївської області безстроково.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що неприйняття Верховною Радою України з червня 2015 року до 17 березня 2016 року рішення про його обрання на посаду судді Господарського суду Миколаївської області безстроково позбавило право працювати йому за обраною професією судді.
На неодноразові звернення до Верховної Ради України щодо розгляду подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Верховна Рада України у порушення п. 27 ч. 1 ст. 85 Конституції України, а також положень Закону України „ Про Регламент Верховної Ради України" № 1861-VI від 10 лютого 2010 року (далі - Закон № 1861-VI) відповідних дій для розгляду цього звернення не здійснила, хоча у зазначений період за однакових обставин Верховною Радою України вибірково було обрано безстроково значну кількість суддів крім нього.
Вважає, що Верховна Рада України штучно утворила умови, за яких він з багаторічним стажем державної служби та досвідом роботи, не будучи притягнутим до дисциплінарної, а також до кримінальної відповідальності, не може здійснювати правосуддя, чим порушено його конституційні права, передбачені також і Міжнародною Конвенцією з прав людини.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечують, обґрунтовуючи тим, що норми права, які регламентують діяльність Верховної Ради України та порядок призначення суддів безстроково, не передбачають строк, протягом якого Верховна Рада України повинна прийняти рішення про обрання судді безстроково.
Оскільки позивач був включений до проектів постанов Верховної Ради України щодо обрання його суддею безстроково, підстав вважати протиправною бездіяльність Верховної Ради України немає.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши викладені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наведених нижче підстав.
Указом Президента України № 200/2010 від 20.02.2010 позивач був призначений на посаду судді Господарського суду Миколаївської області строком на п'ять років.
П'ятирічний строк повноважень позивача закінчився 20 лютого 2015 року.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Конституції України судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.
Як убачається з матеріалів справи, 13 березня 2015 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням № 285/бо-15 з урахуванням показників розгляду справ позивачем,
достатнього рівня його професійної підготовки, а також його особистих та моральних якостей рекомендувала Верховній Раді України обрати ОСОБА_1. на посаду судді Господарського суду Миколаївської області безстроково.
Це рішення 30 березня 2015 надійшло до апарату Верховної Ради України для розгляду Верховною Радою України, однак до даного часу не розглянуте, незважаючи на те, що 24 квітня 2015 року головою комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя та народними депутатами, а також 15 вересня 2015 року Головою Верховної Ради України були внесені для розгляду проекти постанов з обрання безстроково суддів, у тому числі позивача.
2 листопада 2015 року позивач надіслав голові комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя та голові Верховної Ради України заяви про повідомлення його про причини тривалого нерозгляду подання про обрання його суддею безстроково або про відмову у такому обранні.
Сервіси для юристів