ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 440/6483/22
адміністративне провадження № К/990/40982/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
учасники справи:
представник позивача - Спіріна Н.В.,
представник відповідача - Набок В.А.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року (суддя Сич С.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року (судді: Ральченко І.М. (головуючий), Катунов В.В., Подобайло З.Г.) у справі № 440/6483/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кременчукм`ясо» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кременчукм`ясо» (далі - позивач, платник податків, Товариство, ТОВ «ТД «Кременчукм`ясо») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.02.2022: № 00009130701, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «ТД «Кременчукм`ясо» з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 256 829,50 грн (з яких: 234 251,00 грн - основний платіж та 22 578,50 грн - штрафна санкція); № 00009150701, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток по декларації за 9 місяців 2021 року (№ реєстрації в контролюючому органі - 9336659744 від 09.11.2021) ТОВ «ТД «Кременчукм`ясо» у загальному розмірі 159 291,00 грн; № 00009140701, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «ТД «Кременчукм`ясо» з податку на додану вартість у загальному розмірі 316 861,25 грн (з яких: 253 489,00 грн - основний платіж та 63 372,25 грн - штрафна санкція); № 00009160701, яким застосовано суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 47 707 995,56 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки ґрунтуються на помилкових судженнях відповідача викладених ним у акті перевірки. В обґрунтування позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2022 № 00009160701 (щодо оскарження якого було відкрито касаційне провадження) позивачем зазначено, що вказане податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Вказує, що у період з 01.01.2019 по 30.09.2019 діяла редакція Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що передбачала застосування фінансової санкції відповідно до пункту 1 статті 17 цього Закону у розмірі 1,00 грн, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року, позов ТОВ «ТД «Кременчукм`ясо» задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.02.2022 № 00009130701, № 00009150701, № 00009140701, № 00009160701.
Постановою Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 440/6483/22 касаційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2022 № 00009160701, а справу № 440/6483/22 у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року залишено без змін.
Направляючи справу на новий розгляд, щодо податкового повідомлення-рішення від 04.02.2022 № 00009160701, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 47 707 995,56 грн, суд касаційної інстанції вказав наступне.
За змістом пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР (в редакції, яка діяла на час вчинення відповідного правопорушення - з 03 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року) за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
У подальшому, на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 04.02.2022 № 00009160701, норма пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР викладена у такій редакції: «За порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.».
Контролюючим органом застосовані штрафні санкції у розмірі, який визначений пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР у редакції, чинній на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 04.02.2022 № 00009160701 у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) у сумі 47 707 995,56 грн, а не у розмірі 1 грн, яка була визначена пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР у редакції, чинній на момент вчинення відповідного порушення.
Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що контролюючий орган протиправно застосував положення пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України до спірних правовідносин, оскільки законодавцем був змінений не лише розмір штрафу за порушення передбачені пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, а й умови настання такої відповідальності, що відповідно до статті 58 Конституції України не можуть бути застосовані до позивача. При цьому суди звернули увагу на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, в якому визначено, що «за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.».
Сервіси для юристів