ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2016 року м. Київ К/800/33753/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2015 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України (далі - відповідач, ГПУ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати як незаконний наказ Генерального прокурора України №46ц від 19.01.2015 року про звільнення позивача з посади старшого прокурора відділу міжнародного співробітництва управління міжнародного співробітництва Головного управління міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України;
- зобов'язати Генерального прокурора України винести наказ про прийняття позивача на посаду старшого прокурора відділу міжнародного співробітництва шляхом переведення до управління міжнародно-правового співробітництва, утвореного відповідно до наказу Генерального прокурора України № 10шц від 16.02.2015 року після ліквідації Головного управління міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України;
- стягнути з Генеральної прокуратури України середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (а.с.24-25).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2015 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України № 46ц від 19.01.2015 року про звільнення позивача з посади старшого прокурора відділу міжнародного співробітництва управління міжнародного співробітництва Головного управління міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України.
Поновлено позивача на посаді старшого прокурора відділу міжнародного співробітництва управління міжнародного співробітництва Головного управління міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України з 20.01.2015 року.
Стягнуто з Генеральної прокуратури України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.01.2015 року по 08.04.2015 року. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на посаді старшого прокурора відділу міжнародного співробітництва управління міжнародного співробітництва Головного управління міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України з 20.01.2015 року та присудження виплати йому заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказуючи, на допущені апеляційним судом, на думку позивача, неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить його рішення скасувати та змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2015 року шляхом зобов'язання Генерального прокурора України винести наказ про його прийняття на посаду старшого прокурора відділу міжнародного співробітництва управління міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України з 16.02.2015 року.
Стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.01.2015 року по 25.06.2015 року. Зокрема, заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі - 82 987,06 грн. (в тому числі податки та інші обов'язкові платежі), та компенсації у зв'язку із втратою частини доходів внаслідок несвоєчасних виплат заробітної плати в сумі - 6 391,02 грн.
15 лютого 2016 року позивач надіслав до суду клопотання, в якому порушує питання здійснювати розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.
У свою чергу, відповідач надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу, просить її вимоги залишити без задоволення.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та порушення відповідачем норм КЗпП України. Також встановлено, що змін в організації праці не відбулося, а тому звільнення позивача відбулося з порушенням ст.ст.36, 42, 43 КЗпП України, оскільки Генеральною прокуратурою України не було виконано свого обов'язку та не враховано права позивача на переважне залишення на роботі. Крім того, не запропоновано іншу вакантну посаду у відділі.
Апеляційним судом навпаки, встановлено факт змін в організації виробництва і праці Генеральної прокуратури України
Колегія суддів не погоджується з такими висновками апеляційного суду та зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач з 12.02.2002 року по 19.01.2015 року працював в органах прокуратури України.
До міжнародно-правового управління Генеральної прокуратури України призначений наказом Генерального прокурора України № 241 ц від 16.02.2007 року на посаду прокурора відділу правової допомоги.
З 13 квітня 2007 року наказом Генерального прокурора України № 606 ц переведений на посаду прокурора відділу міжнародного співробітництва.
Сервіси для юристів