ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2016 року м. Київ справа № 800/485/15
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівГончар Л. Я., Єрьоміна А. В. Маслія В. І., Цуркана М. І.,секретаря судового засідання Кальненко О. І.,
за участю: позивача - ОСОБА_6,
представників позивача - ОСОБА_7, ОСОБА_8,
представника відповідача - Лиходій О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції про визнання протиправним та скасування рішення.
встановив:
21 грудня 2015 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6 (далі - позивач, суддя) звернувся до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції, з адміністративним позовом до Вищої ради юстиції (далі - Вища рада, ВРЮ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 03 грудня 2015 року № 923/0/15-15 «Про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва за порушення присяги судді».
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що рішення Вищої ради юстиції від 03 грудня 2015 року прийнято за результатами розгляду дисциплінарної справи, порушеної відносного нього 10 вересня 2015 року на підставі висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 24 вересня 2014 року за № 1/02-14, згідно якого визнано в його діях, як судді Шевченківського районного суду міста Києва, ознаки порушення присяги під час розгляду справи № 761/32458/13-ц та вирішення питання про забезпечення позову.
З рішенням не погоджується, оскільки жодних дій чи бездіяльності, які б свідчили про порушення ним присяги судді, не допускав, рішення прийняте з порушенням процедури, визначеної Законом України «Про Вищу раду юстиції», без урахування наданих ним пояснень, незначної тяжкості вчиненого діяння та даних про особу судді, за відсутності будь-яких доказів, які б свідчили про наявність в його діях порушення присяги судді, з порушенням строку давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. А також по цим же обставинам рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 серпня 2014 року № 1055/дп-14 до нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
В судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача в своїх письмових і усних запереченнях позов не визнав. Пояснив, що спірне рішення є законним, обґрунтованим, підстав для задоволення позову немає.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представників, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, зазначає таке.
Згідно із статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 3 статті 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції» акти Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства.
Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина четверта статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України).
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, і не містять будь-яких обмежень щодо кола осіб, які вправі звернутись до суду з позовом, а також - обмежень щодо змісту, суті та об'єму оскарженого рішення, не конкретизують, які саме рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В судовому засіданні встановлено наступне.
ОСОБА_6 Указом Президента України від 07 грудня 2009 року № 1016/2009 «Про призначення суддів» призначений на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва строком на п'ять років.
21 січня 2010 року відповідно до статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_6 складена присяга.
З матеріалів справи вбачається, що 03 грудня 2013 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Київської міської ради до народних депутатів VII скликання ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, третя особа: виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), у якій позивач просив визнати відсутнім право проводити зустрічі з виборцями у приміщеннях адміністративних будівель позивача та третьої особи, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1,- без дозволу позивача чи третьої особи.
Позов обґрунтовано тим, що листом від 01 грудня 2013 року № 1 відповідачі повідомили голову Київської міської державної адміністрації про безстрокове проведення зустрічей з виборцями у приміщенні Київської міської державної адміністрації, що фактично відбувалось з 01 грудня 2013 року та є загальновідомим фактом, підтвердженим численними публікаціями в ЗМІ. Станом на час подання позову ні Київською міською радою, ні Київською міською державною адміністрацією не надано дозволу на перебування відповідачів, запрошених ними осіб та інших в даному приміщенні.
Одночасно заявою позивач просив забезпечити позов шляхом заборони відповідачам та будь-яким іншим особам, крім позивача, третьої особи і визначеним ними особам, до вирішення справи по суті у будь-який спосіб користуватися приміщеннями адміністративних будівель позивача та третьої особи, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1.
Сервіси для юристів