ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2016 року м. Київ справа № П800/417/15
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівГончар Л. Я., Конюшка К. В., Цуркана М. І., Черпіцької Л. Т.,секретаря судового засідання Кальненко О. І.,
за участю: позивача - ОСОБА_6,
представників відповідача - ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення,
встановив:
06 листопада 2015 року суддя Рожищенського районного суду Волинської області ОСОБА_6. (далі - позивач, суддя) звернувся до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції, з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККС, відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення від 24 вересня 2015 року № 2423/дп-15 про рекомендацію Вищій раді юстиції розглянути питання про звільнення його з посади судді.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дисциплінарне провадження відкрито на підставі повідомлення прокурора Волинської області стосовно неналежної поведінки судді ОСОБА_6., яка полягала в тому, що суддя 12 серпня 2014 року в робочий час, керуючи транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач зазначив, що при прийнятті рішення відповідач не врахував положення статті 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням суду, а також порушив строки притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.
Представник відповідача в своїх запереченнях позов не визнав.
В судовому засіданні представники відповідача пояснили, що спірне рішення є законним, обґрунтованим, підстав для задоволення позову немає. Рішенням комісії встановлено, що, скоївши дорожньо-транспортну пригоду в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого постраждали її учасники, ОСОБА_6 порушив морально-етичні принципи поведінки судді. При розгляді скарги і дисциплінарного провадження Комісія керувалась положеннями пункту 8 «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» Закон України № 192-VIII (набрав чинності 29 березня 2015 року). При прийнятті спірного рішення Комісією застосовані норми Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) в редакції Закону до 29 березня 2015 року, в тому числі стаття 105 цього Закону, яка не передбачала строку давності в разі звільнення судді за порушення присяги. Звернули увагу на те, що оскаржуване рішення відповідача має рекомендаційний та проміжний характер, отже не порушує прав та інтересів позивача.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, зазначає таке.
Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (частина четверта статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частина 1 статті 99 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, і не містять будь-яких обмежень щодо кола осіб, які вправі звернутись до суду з позовом, а також - обмежень щодо змісту, суті та об'єму оскарженого рішення, не конкретизують, які саме рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені.
Водночас не може бути підстав для обмеження права особи оскаржити будь-яке рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності будь-якого виду, не лише догани, а й рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 вересня 2015 року № 2423/дп-15 зачіпаються права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, таке рішення підлягає оскарженню до адміністративного суду і перегляду по суті його прийняття.
В судовому засіданні встановлено наступне.
ОСОБА_6 Указом Президента України від 14 лютого 2011 року № 209/2011 «Про призначення суддів» призначений на посаду судді Рожищенського районного суду Волинської області строком на п'ять років.
Сервіси для юристів