ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2016 року м. Київ П/800/514/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В., Зайця В.С., Чалого С.Я., Чумаченко Т.А.,
секретаря Коцюрби В.М.,
за участю: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представника Вищої ради юстиції Пантелейчук Л.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого адміністративного суду України справу за адміністративним позовом, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 31 грудня 2015 року звернувся в суд з позовом до Вищої ради юстиції, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради юстиції №922/0/15-15 від 3 грудня 2015 року про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення його посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області у зв'язку з порушенням присяги судді.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення суперечить ст.87 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", в редакції від 07.07.2010р., на час ухвалення ним постанов про адміністративні правопорушення, а також ст.96 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" в редакції, яка діяла на момент дисциплінарного провадження. Позивач зазначає, що дисциплінарна справа стосовно нього була відкрита відповідачем за висновком Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції від 19 травня 2015 року № 27/02-15, яка діяла у відповідності до Закону України „Про відновлення довіри до судової влади в Україні". Висновок Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції став результатом перевірки скарг з приводу прийнятих позивачем постанов по справах про адміністративні правопорушення: від 11.02.2014р. по справі № 359/123/14-п; від 16.01.2014р. по справі 359/126/14-п; від 05.02.2014р. по справі №359/273/14-п за порушення правил дорожнього руху 29.12.2013 р. на автодорозі Київ-Овруч в с.Нових Петрівцях Вишгородського району Київської області. Позивач зазначає, що вказані справи про адміністративне правопорушення ним розглядалися у відповідності із законом.
ОСОБА_1, вважає, що з урахуванням вимог ст.3 Закону України „Про Вищу раду юстиції" та ст.94 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", в редакції, яка була чинною на момент розгляду Вищою радою юстиції дисциплінарної справи, з урахуванням того, що дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих судів здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України, у Вищої ради юстиції були відсутні повноваження щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів місцевих судів, тобто при ухвалення оскаржуваного рішення ВРЮ була порушена процедура його прийняття.
Крім того, з урахуванням положень ст.87 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" у редакції 2010 року, чинній на час винесення ним постанов про адміністративні правопорушення, згідно якої дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців з дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці, позивач вважає, що сплив річний термін про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з чим дисциплінарне провадження, відкрите 10.09.2015 р., відносно нього підлягало закриттю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлений позов підтримав та пояснив, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення по справі №359/123/14-п від 11.02.2014р.; по справі 359/126/14-п від 16.01.2014р.; по справі №359/273/14- п. від 05.02.2014р. за порушення правил дорожнього руху діяв відповідно діючого законодавства з дослідженням доказів по справах та судової практики, умисного порушення норм права чи неналежне ставлення до службових обов'язків ним не допускалося, а скасування постанов не є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. В оскаржуваному рішенні відповідач не навів обставин, в чому саме полягає порушення ним присяги при прийнятті вказаних постанов. Враховуючи час винесення ним постанов про притягнення до адміністративної відповідальності також сплив річний термін притягнення його до відповідальності.
В судовому засіданні представник Вищої ради юстиції Пантелейчук Л.Б., заявлений позов не визнала та пояснила, що оскаржуване рішення ВРЮ прийняте в межах наданих повноважень. Дисциплінарна справа стосовно судді ОСОБА_1 відкрита за висновком Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції про наявність в діях судді ознак порушення присяги на підставі Закону України „Про відновлення довіри до судової влади в Україні". Членом ВРЮ була проведена перевірка та наданий відповідний висновок. Дисциплінарною секцією Вищої ради юстиції наданий також висновок про рекомендацію щодо внесення подання про звільнення позивача з посади судді за порушення присяги. При розгляді дисциплінарної справи ВРЮ встановлені порушення суддею норм законодавства при притягненні осіб до адміністративної відповідальності, а також в рішенні надане обґрунтування в чому полягає порушення присяги позивачем, просить в задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою Верховної ради України №3119-VI від 7 липня 2011 року позивача обрано суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області безстроково.
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Вищої ради юстиції про визнання незаконним та скасування рішення №922/0/15-15 від 3 грудня 2015 року про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області у зв'язку з порушенням присяги судді, посилаючись на його незаконність.
Судом встановлено, що Вища рада юстиції 10 вересня 2015 р., розглянувши висновок Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 19 травня 2015 року стосовно судді Бориспільського міськрайонного) суду Київської області ОСОБА_1 та висновок дисциплінарної секції Вищої ради юстиції від 27 серпня 2015 року, відкрила дисциплінарне провадження відносно судді ОСОБА_1.
Відповідно спірного рішення Вища рада юстиції, з посиланням на ст.156 Конституції України, вирішила внести подання до Верховної Ради України про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді у зв'язку з порушенням присяги судді.
Так, відповідачем встановлено, що суддя ОСОБА_1 постановою від 11.02.2014 р. у справі № 359/123/14-г-п визнав винним ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП за порушення Правил дорожнього руху, та застосував стосовно нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці за невиконання вимоги інспектора ДПС про зупинку керованого ним автомобіля 29 грудня 2013 року о 12 год. 30хв. на автодорозі Київ-Овруч в с.Нових Петрівцях Вишгородського району Київської області. Постановою апеляційного суду Київської області від 14 березня 2014 року скасована постанова місцевого суду, провадження у справі закрите у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення. При цьому апеляційний суд зазначив, що суддя не надав належної оцінки доказам у справі та необґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення.
Також постановою від 5 лютого 2014 року у справі № 359/273/14-п суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 визнав ОСОБА_6 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП за порушення Правил дорожнього руху, та застосував стосовно нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці за невиконання вимоги інспектора ДПС про зупинку керованого ним автомобіля 29 грудня 2013 року о 12 год. 30хв. на автодорозі Київ-Овруч в с.Нових Петрівцях Вишгородського району Київської області. Постановою апеляційного суду Київської області від 14 березня 2014 року скасована постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 лютого 2014 року, а провадження у справі закрите у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що факт вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення не підтверджується доказами.
Крім того, суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 виніс постанову від 16 січня 2014 року, якою визнав ОСОБА_7 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, та застосував відносно нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців за невиконання вимоги інспектора ДПС про зупинку керованого ним автомобіля 29 грудня 2013 року о 12 год. 30хв. на автодорозі Київ-Овруч в с.Нових Петрівцях Вишгородського району Київської області. Суддя ОСОБА_1 28 лютого 2014 року виніс постанову про скасування постанови від 16 січня 2014 року про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КУпАП, припинення її виконання та звільнив ОСОБА_7 від адміністративної відповідальності та від сплати судового збору. Прийняття такого рішення суддя ОСОБА_1 обґрунтував застосуванням статті 4 Закону України „Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року. Вища рада юстиції прийшла до висновків, що оскільки постанова місцевого суду може бути скасована апеляційним судом за наслідками розгляду апеляційної скарги і закон не передбачає право судді скасовувати постанову, винесену ним у справі про адміністративне правопорушення, таким чином, в порушення норм КУпАП суддя ОСОБА_1 скасував постанову, винесену ним у справі про адміністративне правопорушення.
Вища рада юстиції прийшла до висновків, що суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин під час розгляду вищевказаних справ про адміністративні правопорушення, вирішення їх в точній відповідності з законом, дійшов висновку про винуватість осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, за відсутності доказів їх вини, що призвело до порушення прав і законних інтересів цих осіб, а також в порушення норм КУпАП скасував постанову, винесену ним у справі про адміністративне правопорушення.
Вища рада вважає, що допущені суддею ОСОБА_1 порушення норм законодавства України порочать звання судді, викликають сумнів у його об'єктивності, безсторонності та неупередженості, свідчать про несумлінне виконання своїх службових обов'язків, що є підставою для внесення подання про звільнення судді з посади за порушення присяги.
Позивач вважає, що не доведені факти вчинення ним дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади, як не встановлено і ознак упередженості, несумлінного виконання ним обов'язків судді.
Правовий статус суддів та гарантії їх незалежності визначені Конституцією України та законом.
Сервіси для юристів