Постанова
Іменем України
30 травня 2019 року
м. Київ
справа № 759/3880/17
провадження № 61-30806св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра»,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року у складі судді Величко Т. О. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Шахової О. В., Поливач Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра» (далі - ТВЗК «Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра») про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що з 03 вересня 1997 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем. Наказом ТВЗК «Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра» від 23 лютого 2017 року № 19-К/1 його було звільнено з посади провідного майстра сцени на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Його звільнення було проведено у зв`язку набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» від 28 січня 2016 року № 955-VІІІ (далі - Закон № 955-VІІІ), яким, зокрема внесено зміни до статті 20 Закону України «Про театри і театральну діяльність». Семантичність диспозиції правової норми статті 20 Закону України «Про театри і театральну справу», структура якої змінена Законом № 955-VІІІ, цілком логічна у зв`язку зі статтею 58 Конституції України, яка визначає формування трудових правовідносин на підставі трудового контракту на майбутнє, а не в минулий час. Тому впровадження контрактної форми трудових відносин між відповідачем і працівником, який вже перебував у трудових правовідносинах на час набуття чинності Законом № 955-VІІІ на підставі безстрокового трудового договору, законодавчо не передбачена. Вказане свідчить про нормативну невідповідність змісту Закону № 955-VІІІ, яким внесені зміни до Законів України, що регулюють суспільні відносини в галузі театральної справи, пункту 2 його Прикінцевих положень, в яких зазначено, що набрання чинності цим законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив поновити його на роботі в ТВЗК «Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра» на посаді провідного майстра сцени з 24 лютого 2017 року і стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що звільнення позивача проведено у зв`язку набранням чинності Закону № 955-VІІІ, яким установлена контрактна форма трудових відносин. Відмова від підписання контракту є підставою для припинення укладеного з ОСОБА_1 безстрокового трудового договору згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України. Норма Закону № 955-VІІІ, якою запроваджено обов`язкове укладення строкового контракту з працівниками художнього та артистичного персоналу, які перебувають у трудових відносинах з державними та комунальними закладами культури, не визнавалася неконституційною, тому відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, у зв`язку з чим наказ від 10 жовтня 2016 року № 124/к про звільнення ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства.
Сервіси для юристів