Постанова
Іменем України
30 травня 2018 року
місто Київ
справа № 337/28/17
провадження № 61-19157св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), СтупакО.В., УсикГ.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач (заявник) - Міністерство оборони України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2017 року у складі судді Бондаренко І. В. та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 27 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Воробйової І. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 у грудні 2016 року звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди, просив стягнути з Міністерства оборони України відшкодування йому моральної шкоди у розмірі 100 000, 00 грн.
Позивач на обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що проходив військову службу у Збройних Силах України у період з 05 листопада 1972 року до 06 листопада 1987 року. Під час проходження військової служби у нього виникли численні захворювання, які турбують його й нині, та у зв'язку із чим йому встановлена ІІ група інвалідності.
Посилаючись на те, що ОСОБА_3 постійно страждає на головні болі, які підсилюються при фізичному навантаженні, часто виникає запаморочення, похитування при ходьбі, погіршення пам'яті, зниження слуху, працездатності, безсоння, нудота, загальний озноб, дискомфорт в області серця, різка слабкість, оніміння язика, губ, кінцівок, біль в попереку, що у своїй сукупності завдає йому великих моральних страждань, просив стягнути з Міністерства оборони України на відшкодування завданої йому моральної шкоди в розмірі 100 000, 00 грн.
Оцінюючи розмір моральної шкоди, позивач враховував тривалість та глибину душевних страждань, кількість негативних наслідків, що викликані травмами, отриманими у період проходження військової служби, необхідність проходження лікування.
Як на правові підстави позову посилався на статті 23, 170, 1167 ЦК України, статтю 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтю 3 Закону України «Про Збройні Сили України».
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з Міністерство оборони України на його користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000, 00 грн.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, щопозивач проходив строкову службу в 1972-1987 роках, згідно з довідкою МСЕК отримав захворювання внаслідок виконання обов'язків військової служби, тому позивач, відповідно, зазнав моральної шкоди внаслідок отримання такого захворювання. Звільнившись у запас із Збройних Сил СРСР 06 листопада 1987 року за скороченням штату, позивач продовжував перебувати на військовому обліку в запасі до 30 листопада 2003 року, отримував наступні військові звання вже у складі Збройних Сил України. Інвалідність у зв'язку із травмою, отриманою під час проходження військової служби, позивачу встановлено у 2006 році.
Враховуючи наведене, а також, що внаслідок отриманої травми позивач проходить регулярні стаціонарні лікування, стан його здоров'я не покращується, він страждає на головні болі, запаморочення, погіршення пам'яті, не може належним чином матеріально забезпечувати свою родину, тобто порушені його нормальні життєві зв'язки, він змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Наявність причинно-наслідкового зв'язку між виконанням обов'язків військової служби та наслідками у вигляді ушкодження здоров'я позивача, відтак і заподіяння йому моральної шкоди, підтверджена довідкою до акта огляду МСЕК та наданням позивачу пільг ветерана війни - інваліда війни.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області рішення суду першої інстанції змінено в частині визначення розміру стягнення моральної шкоди до 30 000, 00 грн.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволенні позову, проте з урахуванням обставин справи, глибини та ступеню моральних страждань позивача, враховуючи тяжкість вимушених змін в житті позивача та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, на переконання апеляційного суду, правомірно та доцільно визначити розмір стягнення відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000, 00 грн.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Міністерство оборони України просить скасувати рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2017 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 27 квітня 2017 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що позивач не є військовослужбовцем в розумінні статті 9 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», звільнений з військової служби в запас, не за станом здоров'я, зі Збройних Сил СРСР. Натомість відшкодування моральної шкоди в порядку статті 17 Закону України «Про соціальний і провів захист військовослужбовців та членів їх сімей» можливе лише для військовослужбовців. Міністерство оборони України вважає, що держава Україна не повинна нести відповідальність за завдання моральної шкоди під час проходження військової служби позивачем у лавах Збройних Сил СРСР, оскільки Міністерство оборони України не є правонаступником Міністерства оборони СРСР. На переконання Міністерства оборони України, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, не врахувавши, що військова служба пов'язана із захистом Вітчизни, а тому військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та грошові компенсації; компенсація моральних страждань військовослужбовців під час виконання військового обов'язку відшкодована за законодавством України в інший спосіб. Письмових доказів моральних страждань позивач не надав, не довів факт дій або бездіяльності Міністерства оборони України щодо завдання йому моральної шкоди, судами не досліджені обставини отримання травми.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на обставини та правове обґрунтування, викладені у позовній заяві.
Сервіси для юристів