Постанова
Іменем України
29 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 640/5739/17
провадження № 61-29201св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
представники позивача: Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
представник відповідача - ОСОБА_6,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління служб дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради,
представник третьої особи - Оганова Вікторія Василівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 травня 2017 року в складі судді Ніколаєнко І. В. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Ніколаєнко І. В., Бурлака І. В., Карімової Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2017 року Головне територіальне управління юстиції у Харківській області в інтересах ОСОБА_8 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління служб дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про забезпечення повернення малолітньої дитини до Сполучених Штатів Америки (далі - США).
Позовна заява мотивована тим, що 04 серпня 2008 року в окрузі Квінз, штат Нью-Йорк, США, між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився ОСОБА_8. До липня 2016 року дитина проживала у США.
У зв'язку з непримиренними розбіжностями, які виникли між сторонами, відповідач звернулась до Верховного суду округу Кінгс, штат Нью-Йорк, США, з позовом про розлучення. 11 лютого 2014 року шлюб між сторонами розірвано.
15 травня 2014 року сторони уклали угоду «Обумовленість регулювання», в якій виклали та врегулювали права та обов'язки батьків дитини, механізм їх реалізації та порядок спілкування батьків з дитиною.
07 червня 2016 року позивач надав нотаріальну згоду на виїзд дитини з 18 липня до 31 серпня 2016 року до Туреччини.
19 липня 2016 року відповідач незаконно вивезла дитину до України. Позивач неодноразово намагався домовитися з відповідачем про повернення сина до постійного місця проживання до США, але всі спроби були марними, до цього часу сторони не досягли компромісу з цього питання. Позивач вважав, що відповідач самостійно змінила місце проживання дитини та вчиняє незаконне утримання дитини.
У жовтні 2016 року позивач через Офіс у справах дітей США звернувся із заявою про повернення дитини до Міністерства юстиції України, яке 28 жовтня 2016 року спрямувало копію заяви до Головного територіального управління юстиції у Харківській області з дорученням вжити заходів з метою отримання згоди матері дитини добровільно повернути дитину до США. 24 листопада 2016 року Міністерство юстиції України отримало письмові пояснення ОСОБА_5, в яких вона відмовилась повертати дитину, посилаючись на свій стан здоров'я та рекомендації лікарів про небажаність перельотів.
У вересні 2016 року ОСОБА_8 звернувся до Суду у справах сім'ї штату Нью-Йорк, округ Нью-Йорк, з позовом про надання йому права опіки над його сином. ОСОБА_5 було неодноразово зобов'язано привести дитину до суду, однак з посиланням на різні причини вона не виконувала судовий наказ. Також позивач зазначав, що переміщення дитини в липні 2016 року до України є незаконним, дитина підлягає поверненню до свого постійного місця проживання до США, оскільки мирного вирішення цього питання сторони не досягли.
Сервіси для юристів