Постанова
Іменем України
29 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 587/1714/17
провадження № 61-8473св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - Низівська селищна рада Сумського району Сумської області,
третя особа - Сумське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Галімон Надія Анатоліївна, на рішення Сумського районного суду Сумської області від 04 жовтня 2017 року у складі судді Степаненка О. А. та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 14 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Хвостика С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Низівської селищної ради Сумського району Сумської області (далі - Низівська селищна рада), третя особа - Сумське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (далі - Сумське відділення УВД ФСС України у сумській області), про визнання угоди трудовим договором, стягнення матеріального забезпечення з тимчасової втрати працездатності, скасування розпорядження селищного голови, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що Низівською селищною радою області в особі селищного голови з одного боку та позивачем з іншого боку 22 березня 2016 року було укладено безстроковий трудовий договір (трудова угода), згідно з яким позивач брав на себе зобов'язання виконати всі роботи з благоустрою території Низівської селищної ради (на ставку згідно з посадою робітника з благоустрою) з 22 березня 2016 року.
Низівська селищна рада зобов'язалася забезпечити позивача всім необхідним для виконання роботи та оплатити роботу. Відповідно до пункту 2.2. цієї угоди за виконані роботи з благоустрою території селищної ради виплачується заробітна плата в сумі 2 000 грн.
Того ж дня, 22 березня 2016 року до трудової книжки позивача було внесено запис, в якому зазначено, що позивач прийнятий робітником з благоустрою Низівської селищної ради, згідно з розпорядженням селищного голови № 20 від 22 березня 2016 року. Позивач був впевнений, що працює саме на підставі трудового договору, оскільки підписав трудову угоду та надав відповідачу свою трудову книжку, яка протягом часу його роботи зберігалася в Низівській селищній раді.
27 березня 2017 року позивача направили для робіт по благоустрою на кладовище (вирубка дерев та кущів), під час виконання яких, позивач отримав тяжкий опік кисті руки. З 27 березня 2017 року він перебував на лікарняному та продовжує перебувати по день подачі позову. 02 червня 2017 року позивачу було видано його трудову книжку, яку відповідач направив йому поштою. В трудовій книжці міститься запис від 31 травня 2017 року про звільнення з посади в зв'язку з закінченням трудової угоди на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України.
Позичав не погоджується з вищевказаним, оскільки вважає, що між ним та відповідачем був укладений саме трудовий договір, а не трудова угода.
Після вказаного випадку позивач знаходився в лікарні 47 днів, але відповідач відмовив йому в обрахуванні листка непрацездатності та виплаті лікарняних. Крім того, позивач не погоджується з формулюванням його звільнення «в зв'язку з закінченням трудової угоди пункт 8 стаття 36 КЗпП України», оскільки дана норма передбачає підстави розірвання контракту, а позивач не входить до категорії осіб, з якими може бути укладений контракт, а укладання між сторонами угоди не містить строку її дії.
Крім того, позивач був звільнений в період своєї непрацездатності, тобто перебування на лікарняному. Позивач вважав, що під час отримання виробничої травми він знаходився в трудових відносинах з відповідачем, отже, звільнений з порушенням норм чинного законодавства.
На підставі викладеного позивач просив визнати трудову угоду між ОСОБА_2 і Низівською селищною радою трудовим договором; стягнути з відповідача суму матеріального забезпечення з тимчасової втрати працездатності; скасувати розпорядження селищного голови від 31 травня 2017 року про звільнення його з посади; поновити його на посаді робітника з благоустрою в Низівській селищній раді Сумського району Сумської області з 31 травня 2017 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 травня 2017 року по дату ухвалення рішення судом; стягнути 14 928,49 грн матеріальної шкоди; відшкодувати 15 000 грн моральної шкоди.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 04 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за договором підряду, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Зазначаючи, що між сторонами відсутні трудові відносини, місцевий суд вказав, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. ОСОБА_2 з заявою про прийняття на роботу до Низівської селищної ради не звертався, не приймався на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; йому не роз'яснювались його права і обов'язки, відповідач не інформував ОСОБА_2 під розписку про умови праці, про суттєві умови трудового договору, зокрема, щодо заробітної плати, йому не визначалося певне робоче місце, ОСОБА_2 не роз'яснювались його права на пільги і компенсації.
Сервіси для юристів