Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 522/10703/18
провадження № 61-4014св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси, у складі судді Шенцевої О. П., від 24 жовтня
2018 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
Князюка О. В., Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., від 23 січня 2020 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом
до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, служба
у справах дітей Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 після припинення між ними фактичних шлюбних (сімейних) відносин не цікавився життям їхньої дочки ОСОБА_4 , не виявляв бажання приймати участь у її вихованні та за вказаний вище період часу не надав матеріальної допомоги. У відповідності до доданих до заяви документів та характеристик ОСОБА_3 жодного разу не відвідував спільну дочку в дитячому садку, не приходив додому. У висновку дитячого психолога зазначено, що ОСОБА_4 не знає свого біологічного батька та вважає своїм батьком ОСОБА_5 , що також підтверджується характеристиками, наданими сусідами. Вказувала, що всі питання щодо виховання їхньої спільної дочки ОСОБА_4 вирішуються нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2018 року позов задоволено. Позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав щодо його малолітньої дочки ОСОБА_4 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 не піклується про фізичний та духовний розвиток своєї дочки ОСОБА_4 , не забезпечує її необхідним навчанням, медичним доглядом, що в сукупності суд розцінив як ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, а надані по справі докази вказують на свідоме небажання відповідача належним чином виконувати батьківські обов`язки, піклуватись про дитину та займатись її вихованням.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач самоусунувся від виконання покладених на нього батьківських обов`язків по вихованню дитини, що виражається в його бездіяльності та свідомому нехтуванні своїми батьківськими обов`язками. Судом апеляційної інстанції зазначено, що під час розгляду справи не встановлено жодних обставин, які б унеможливлювали виконання ОСОБА_3 обов`язків по вихованню дитини. Апеляційний суд вважав виправданим позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це повністю відповідає інтересам дитини, яка не повинна страждати через те, що її батько не піклується про неї, не дбає про її фізичний та духовний розвиток, свідомо поклав виконання цих обов`язків на матір дитини.
Сервіси для юристів