Постанова
Іменем України
29 березня 2023 року
м. Київ
справа № 638/5047/21
провадження № 61-10803св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення розміру заробітної плати, зобов`язання перерахувати розмір пенсії.
Позов мотивований тим, що 23 січня 2020 року він звернувся із заявою про нарахування йому пенсії за віком до Шевченківського відділу Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області. 25 січня 2021 йому призначена пенсія. Під час призначення пенсії відповідачем не врахована його заробітна плата за період трудової діяльності з 08 лютого 1992 року по
10 грудня 1998 року по причині вилучення та знищення усіх фінансових документів підприємства за цей період. Відповідно до запису в трудовій книжці з 08 лютого 1992 року по 10 грудня 1998 року він займав посаду генерального директора Спільного підприємства «Метасл, Лтд». Згідно балансу підприємства його місячний дохід становив у 1997 році 10 000 грн (місячний дохід) * 40% (його частка статутного фонду) = 4 000 грн, а з урахуванням дивідендів від діяльності п`яти брокерських місць на фондових біржах Чехії та Латвії доход доходив до
7 000 грн. У зв`язку з порушенням відносно нього чотирьох кримінальних справ (за якими він був повністю реабілітований) на час перебування під слідством і судом у період з 28 січня 1998 року по 05 квітня 2004 року у нього були вилучені та незаконно знищені печатка і уся бухгалтерська документація зазначеного підприємства. У період з 28 травня 1998 року по 28 травня 2003 року (час незаконного засудження та ведення безпідставних слідчих дій) держава Україна визнала позивача невинним та сплатила йому моральну шкоду в сумі 144 342 грн, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року № 697 враховуєтеся як заробіток для нарахування пенсії. Крім того, згідно акту по догляду за дитиною - інвалідом до 16 років він здійснював такий догляд до 11 травня 2004 року. Проте з невідомих йому причин строк з 01 січня 2004 року по 11 травня 2004 року не доданий і не врахований до його пенсійного стажу. Добровільно перераховувати пенсію відповідач відмовляється.
У травні 2021 року позивач уточнив позов та просив суд:
зарахувати строк з 01 січня 2004 року по 11 травня 2004 року до його пенсійного стажу;
для розрахунку суми пенсії за 60 місяців взяти строк з 28 травня
1998 року по 28 травня 2003 року з доходом у 10 000 грн на місяць;
зобов`язати відповідача застосувати значення граничного розміру для коефіцієнта заробітної плати у 15, або 30 прожиткових мінімумів, враховуючи строк його перебування під вартою, багаторічне безпідставне перебування під слідством та запобіжними заходами та 23-річне заняття правозахисною діяльністю з метою особистого захисту;
перерахувати розмір пенсії з урахуванням визначеного судом заробітку за період з 28 травня 1998 року по 28 травня 2003 року і з дня подання документів для призначення йому пенсії за віком, тобто з 01 лютого 2020 року.
Сервіси для юристів