Постанова КЦС ВП від 28.09.2023 року у справі №753/22860/17

Постанова

Іменем України

28 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 753/22860/17

провадження № 61-6554св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н.О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1 , відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

третя особа - державний нотаріус Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 вересня 2022 року у складі судді Каліушка Ф. А. та постанову Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Немировської О. В., Ящук Т. І.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту, визнання права власності та визнання заповіту недійсним.

Позов мотивований тим, що він є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4 .

Після смерті батьків залишилася спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 .

Будинок належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 26 квітня 1974 року виконавчим комітетом Дарницької районної ради народних депутатів м. Києва.

Оскільки будинок був придбаний батьками в шлюбі, то він є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Отже матері належала 1/2 частка спірного будинку.

Після смерті матері спадщину фактично прийняли позивач та його батько, так як вони мешкали та були зареєстровані разом з ОСОБА_3 , вступили в управління або володіння спадковим майном.

На думку позивача, після смерті матері позивач став власником 1/4 частки спірного житлового будинку.

16 жовтня 2003 року батько склав заповіт, яким усе належне йому майно залишив доньці ОСОБА_2 . Проте за життя батько зловживав алкогольними напоями, був психічно хворою людиною, погано бачив, а тому не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час складання заповіту.