Постанова
Іменем України
28 березня 2018 року
м. Київ
справа № 307/2931/15-ц
провадження № 61-8304св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Алло»,
представники відповідача: Шевелер Андріана Михайлівна, Сугай Ласло Степанович, Шевелєва АннаАндріївна, Кирлик Андрій Андрійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області у складі судді Розман М. М. від 04 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Ігнатюка Б. Ю., Куштана Б. П. від 22 червня 2016 року
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «»Алло» (далі - ТОВ «Алло») про захист прав споживача, шляхом стягнення неустойки.
Позовна заява мотивована тим, що 15 листопада 2014 року придбав у магазині ТОВ «Алло» ноутбук «AsusX551» (X551MA-SX021D) код IMEI E3N0CX154187108, вартість якого становила 4 949 грн. У зв'язку із тим, що вказаний ноутбук постійно виходив з ладу, позивач змушений був звертатися до сервісного центру діагностики та гарантійного обслуговування, що підтверджується заявами від 06 грудня 2014 року № 2037-000241 ТТ Т2 037, від 31 січня 2015 року № 2037-000035 ТТ Т2 037, від 14 березня 2015 року № 2037-000071 ТТ Т2 037, від 29 квітня 2015 року № 2037-000097 ТТ Т2 037. Крім того він звертався і в травні 2015 року для проходження гарантійного ремонту ноутбука, який було проведено 19-20 травня 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю «Ф1 Продакшен». Посилаючись на те, що такі часті поломки ноутбука вказують на наявність в ньому істотних недоліків технічного характеру, які виникли з вини виробника товару (продавця) і були приховані від нього на момент його купівлі у листопаді 2014 року, позивач 10 липня 2015 року звертався до відповідача з листом про заміну ноутбука на товар належної якості. У відповідь позивач отримав лист від 23 липня 2015 року за вихідним номером 1550/ІІІ, в якому відповідач зазначив про те, що для того щоб визначитися з характером недоліку (істотний чи неістотний), товар слід передати до повноваженого сервісного центру для здійснення діагностики товару. 31 липня 2015 року позивач передав представнику відповідача ноутбук, що підтверджується відповідним актом № 2037-000152 ТТ Т2 037. Та лише 23 січня 2016 року відповідач виконав вимогу позивача щодо заміни ноутбука.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог ОСОБА_4 просив суд стягнути на його користь з відповідача неустойку в розмірі 7 769,93 грн.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 лютого
2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 22 червня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Стягнуто з ТОВ «Алло» на користь ОСОБА_4 7 769,93 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару, такі повинні бути усунені протягом чотирнадцяти днів із дати пред'явлення вимоги, проте відповідач таку вимогу виконав із затримкою.
У вересні 2016 року ТОВ «Алло» подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що відсутні правові підстави для застосування положень абзацу 3 пункту дев'ятого статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки обмінний фонд надається споживачу тільки під час ремонту товару, проте ремонт ноутбука не здійснювався, йому було проведено лише діагностику.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
13 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Сервіси для юристів