Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 646/3972/16-ц
провадження № 61-28761св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
СтрільчукаВ.А. (суддя-доповідач), КарпенкоС.О., КузнєцоваВ.О.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6 (позивач за зустрічним позовом), який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7,
третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Харківської області від 28 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Швецової Л. А., Котелевець А. В., Колтунової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради (далі - Управління служб у справах дітей), про визнання недійсним договору дарування, посилаючись на те, що рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2011 року за ним було визнано право власності в порядку спадкування на 5/6 частин, а за ОСОБА_5 - на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1. Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 16 березня 2015 року припинено право власності ОСОБА_5 на 1/6 частину квартири та визнано за ним це право. Вартість квартири в сумі 33 758 грн стягнуто з нього на користь відповідача. 29 грудня 2015 року він звернувся до державного реєстратора Харківського міського управління юстиції з метою оформлення на своє ім'я 1/6 частини спірної квартири, однак отримав відмову, мотивовану тим, що 01 квітня 2015 року на підставі договору дарування право власності на вказане майно було зареєстроване за ОСОБА_6 Оскільки відповідачам було відомо про наявність рішення суду, яким припинено право власності дарувальника на предмет договору дарування, то їх дії свідчать про недобросовісну поведінку, спрямовану на позбавлення його законних майнових прав. Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просив визнати недійсним вказаний договір дарування та виселити ОСОБА_6 разом з його неповнолітньою дочкою ОСОБА_7 із квартири.
У грудні 2016 року ОСОБА_6, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, посилаючись на те, що він є власником 1/6 частини спірної квартири, яка належить йому на праві приватної власності на підставі договору дарування. У вказаній квартирі він зареєстрований разом з неповнолітньою дочкою, проте ОСОБА_8 не дає їм можливості користуватися цим майном, змінює замки у вхідних дверях. Враховуючи викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_6 просив зобов'язати відповідача не чинити йому з дочкою перешкод у користуванні зазначеною частиною житла та передати ключі від вхідних дверей квартири.
Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 25 травня 2017 року у складі судді Єжова В. А. в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_6 і ОСОБА_7 перешкод у користуванні 1/6 частиною квартири АДРЕСА_1 та передати ключі від вхідних дверей цієї квартири.
Додатковим рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15 червня 2017 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Сервіси для юристів