Постанова
Іменем України
27 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 761/33202/16-ц
провадження № 61-45766св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Національний університет оборони України імені Івана Черняховського,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на постанову Апеляційного суду міста Києва у складі колегії суддів: Прокопчук Н. О., Саліхова В. В., Семенюк Т. А.,
від 13 вересня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (далі - НУО України ім. І. Черняховського) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що наказом Національної академії оборони України, правонаступником якої є НУО України ім. І. Черняховського,від 18 листопада 2008 року № 240 його було прийнято на посаду викладача кафедри підготовки офіцерів запасу на умовах строкового трудового договору. Вказаний трудовий договір неодноразово продовжувався. Наказом від 30 грудня 2011 року № 262 його переведено на посаду старшого викладача кафедри підготовки офіцерів запасу за строковим трудовим договором, а наказом від 25 грудня 2014 року № 254 продовжено строковий трудовий договір з 01 січня по 31 серпня 2015 року. Згідно з Указом Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» його було призвано на військову службу до лав Збройних Сил України.
Наказом від 18 червня 2015 року № 131 його було звільнено від роботи
з 18 червня 2015 року на період часткової мобілізації із збереженням місця роботи і середньої заробітної плати відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Вважав, що оскільки з ним неодноразово укладалися трудові контракти, то трудовий договір вважається таким, що укладений на невизначений строк. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив: скасувати пункт 8 наказу начальника НУО України ім. І. Черняховського від 31 серпня 2015 року № 186 про звільнення його з роботи; поновити його на раніше займаній або на іншій аналогічній посаді у разі реорганізації відповідача; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток на підставі частини третьої стаття 119 КЗпП України за період з 01 вересня 2015 року по 15 вересня 2016 року включно; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток на підставі частини другої статті 235 КЗпП України за період з 16 вересня 2016 року по день фактичного виконання рішення суду про поновлення на роботі; зобов`язати відповідача внести до його трудової книжки запис на підставі пункту 7 наказу начальника НУО України ім. І. Черняховського ОСОБА_2 від 18 червня 2016 року № 131 про звільнення його від роботи з 18 червня 2015 року на період часткової мобілізації із збереженням на цей період місця роботи і середньої заробітної плати; зобов`язати НУО України
ім. І. Черняховського внести до його трудової книжки запис про час та місце служби у Збройних Силах України, а саме - проходження військової служби за призивом під час мобілізації з 18 червня 2015 року по 15 вересня 2016 року у військовій частині польова пошта В4533.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Сервіси для юристів