П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2018 року
м. Київ
справа №712/14562/17-ц
провадження № 61-26174 ск 18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_4,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_5,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 11 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Бородійчука В.Г., Карпенко О.В., Нерушак Л.В., у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про витребування боргової розписки,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 05 грудня 2013 року між ним та відповідачем укладений договір строкової позики, згідно з яким він надав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 5 200 Євро з умовою повернення не пізніше 06 лютого 2014 року, на підтвердження чого відповідач написала розписку. Однак у встановлений строк ОСОБА_5 борг не повернула і до цього часу від повернення коштів ухиляється.
Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь борг за договором позики від 05 грудня 2013 року в сумі 5 200 Євро, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 462 Євро, що становить 5 662 Євро та еквівалентно 155 353 грн, також сплачену суму судового збору в розмірі 1 553,53 грн.
Крім того, позивач просив суд накласти арешт на майно, що належить відповідачу на праві власності в межах заявлених вимог, а саме: квартиру АДРЕСА_1; товари, майно та розрахункові рахунки магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходиться на АДРЕСА_2 та власником якого є ОСОБА_5
06 квітня 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про витребування боргової розписки.
В обґрунтування зустрічного позову зазначила, що між сторонами у справі 05 грудня 2013 року укладено усний договір позики, про що нею власноручно складено розписку на отримання коштів у сумі 5 200 Євро з умовою повернення 06 лютого 2014 року.
Умови договору вона виконала і до вказаної в розписці дати повернула ОСОБА_4 всю суму боргу. При цьому, ОСОБА_4 оригінал розписки їй не повернув.
Просила суд зобов'язати ОСОБА_4 повернути їй вказану розписку, як підтвердження виконання її боргових зобов'язань.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 11 жовтня 2017 року, позов задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики в сумі 5 200 Євро, а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 462 Євро, що складає 5 662 Євро та еквівалентно 155 353 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 553 грн 53 коп. В іншій частині позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Частково задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт повернення відповідачем отриманих за договором позики коштів не доведено належними доказами.
У поданій 4 серпня 2016 року касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 11 жовтня 2017 року та рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 липня 2017 року про стягнення зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики в сумі 5 200 Євро, а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 462 Євро, що складає 5 662 Євро та еквівалентно 155 353 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 553 грн 53 коп., і ухвалити нове рішення, яким у первісному позові відмовити повністю.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.
16 травня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Сервіси для юристів