Ухвала КЦС ВП від 24.09.2018 року у справі №646/8916/17

Постанова

Іменем України

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 646/8916/17

провадження № 61-43962св18

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М. (суддя-доповідач) та Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шуть ОленаГеннадіївна,

представник - ОСОБА_5

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 06 серпня 2018 року у складі суддів: Котелевець А. В., Коваленко І. П. та Піддубного Р. М.,

ВСТАНОВИВ

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

28 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_3 з позовом про визнання недійсним договору даруванняквартири АДРЕСА_1, який було укладено 15 квітня 2010 року між нею та відповідачем.

Позовні вимоги мотивовано тим, що їй на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. Вона є особою похилого віку, має ряд хронічних захворювань, матеріально не забезпечена, перебуває у складних життєвих умовах, тому потребує стороннього догляду та матеріальної допомоги. 15 квітня 2010 року між нею та відповідачем було укладено договір довічного утримання. Оскільки відповідач не виконував взятих на себе обов'язків та не надавав їй матеріальної допомоги вона звернулася до нотаріуса із наміром розірвати цей договір, однак отримала відмову з посиланням на те, що 15 квітня 2010 року між сторонами було укладено договір дарування, а не договір довічного утримання.

Крім того, зазначала, що оспорюваний правочин не відповідає її інтересам, іншого майна вона не має і дарувати єдине житло не бажала. Фактична передача спірного нерухомого майна за оскаржуваним договором не відбулась. Вона продовжує проживати у вказаній квартирі та самостійно сплачує комунальні послуги.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2018 року відкрито провадження у цій справі.

05 лютого 2018 року ОСОБА_6 подала до суду заяву про забезпечення позову та просила суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Заява мотивована тим, що відповідач на підставі договору дарування є власником квартири АДРЕСА_1 та на даний час продовжує проживати у вказаній квартирі. 30 січня 2018 року за її адресою навідалися незнайомі люди та повідомили, що вони прийшли, довідавшись щодо продажу житла за оголошенням в газеті ПреМьер єкспрес від 23 січня 2018 року № 19. Незабезпечення позову шляхом накладення арешту на майно призведе до подальшого відчуження квартири, що призведено до позбавлення її можливості на належне виконання рішення та повернення її житла.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2018 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову. Накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 06 серпня 2018 року ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2018 про забезпечення позову року залишено без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що матеріали справи свідчать, що спірною є квартира АДРЕСА_1 та вказане майно є предметом договору дарування, який було укладено 15 квітня 2010 року між сторонами, про визнання недійсним якого просить позивач, та дійшов висновку про те, що невжиття таких заходів може призвести до подальшого відчуження майна, що в свою чергу ускладнить виконання можливого рішення суду. Обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Не порушує право власників на користування майном, а лише обмежує право відчуження на час розгляду справи задля збереження майна у власності встановлених осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги