Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
місто Київ
справа № 464/1723/14-ц
провадження № 61-22593св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), СтупакО.В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи: Орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Шоста Львівська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну ОСОБА_3на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року у складі судді Борчака М. В. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 29 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Шумської Н. Л., Левика Я. А., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду, у якому просив визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину на ім'я ОСОБА_3 від 14 серпня 2007 року № 2-1397 у частині права на спадкування Ѕ частини квартири, що знаходиться у АДРЕСА_1.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що квартира, право на частку якої оспорюється, належала на праві власності його покійному батькові, він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, спадщину прийняв, оскільки був малолітньою дитиною на момент відкриття спадщини, однак оформити свої права не може, оскільки під час звернення до нотаріальної контори йому стало відомо, що у спадковій справі містяться відомості про видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я відповідача.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач поданий позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, у задоволенні якого необхідно відмовити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено; визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину на ім'я ОСОБА_3 від 14 серпня 2006 року № 2-1327 у частині права на спадкування Ѕ частини квартири АДРЕСА_1; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Враховуючи те, що у разі спадкування за законом позивачу ОСОБА_2 належала б уся спадщина як єдиному спадкоємцю першої черги за законом, і він на момент смерті був малолітньою дитиною, то за умови наявності заповіту на користь відповідача, ОСОБА_2 має право на обов'язкову частку у спадщині, що становить Ѕ частину у праві власності на оспорювану квартиру.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 29 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено. Заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 21 грудня 2015 року залишено без змін.
Сервіси для юристів