Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
місто Київ
справа № 761/37049/15-ц
провадження № 61-31675св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), СтупакО.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року у складі судді Волошина В. О. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ВойтовськийВ.С., в якому просила перевести на неї права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу 1/2 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, укладеному між відповідачами, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ВойтовськимВ.С. 02 лютого 2015 року; припинити право власності на зазначену частку за ОСОБА_4
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що ОСОБА_2 є власником 1/2 частини зазначеної квартири, а інша половина квартири належала її брату ОСОБА_3. Наприкінці березня 2015 року позивач дізналась від ОСОБА_4, що ОСОБА_3 відчужив на її користь свою частину спірної квартири. На думку позивача, в порядку статті 362 ЦК України, вона як співвласник спірної квартири має переважне право на придбання частки свого брата, однак ним не дотримано вимог діючого законодавства, оскільки в усіх письмових повідомленнях, які були направлені на її адресу, в порядку, передбаченому частиною другою статті 362 ЦК України, зазначалась ціна продажу належної йому частини квартири, як в національній валюті, так і в еквіваленті в доларах США, при цьому між ними тривали судові спори щодо усунення перешкод у користуванні спірною квартирою та встановлення порядку користування квартирою між співвласниками. Так, в останньому повідомленні від 15 листопада 2013 року позивачу запропоновано придбати 1/2 частину спірної квартири за ціною 1 148 000, 00 грн, що еквівалентно 140 000, 00 дол. США, а 02 лютого 2015 року між відповідачами укладено договір купівлі-продажу зазначеної частини квартири за ціною 1 148 000, 00 грн, що еквівалентно 60 421, 00 дол. США. Позивач вважає, що ОСОБА_3 під час укладення договору купівлі-продажу не дотримано принципу визначення ціни продажу належної йому частини спірної квартири, а тому має місце недотримання ним положень статті 362 ЦК України.
Стислий виклад заперечень відповідачів
ОСОБА_3 під час розгляду справи своєї позиції стосовно позовних вимог не висловлював.
ОСОБА_4 проти позову заперечувала, зазначила, що під час укладення договору купівлі-продажу частини квартири, яка належала ОСОБА_3, не порушені права позивача як співвласника спірної квартири, оскільки вона не виявила бажання придбати цю частину квартири, як і не зверталась до відповідача з приводу роз'яснень ціни, за яку відповідач бажає відчужити належну йому частину спірної квартири, просила суд залишити позов без задоволення.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що під час розгляду справи позивач не надала належних і допустимих доказів того, що під час укладення договору купівлі-продажу між відповідачами не дотримано положення статті 362 ЦК України, як і не надано доказів того, що третьою особою не дотримано положень Закону України «Про нотаріат»,
пунктів 5.1-5.10 Глави 1 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Твердження позивача про те, що доларовий еквівалент ціни продажу станом на час укладення договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачами, не співпадає з доларовим еквівалентом ціни за спірну частину квартири, яка була запропонована їй, судом оцінена критично, оскільки згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на дату повідомлення, 15 листопада 2013 року, ціна продажу в доларовому еквіваленті також не співпадає з курсом, який був запропонований позивачем (100 дол. США = 799, 30 грн - офіційний курс і відповідно, ціна продажу становить 143 625, 67 дол. США).
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Сервіси для юристів