Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 567/147/16-ц
провадження № 61-8500св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Острозького районного суду Рівненської області, у складі судді Венгерчук А. О., від 24 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області, у складі колегії суддів: Шеремет А. М., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., від 19 вересня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про поділ спільного майна подружжя.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона з 03 травня 1995 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, який був зареєстрований Межиріцькою сільською радою Острозького району Рівненської області. Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 01 жовтня 2010 року у справі № 2?508/10 шлюб між ними розірваний. Послалась на те, що 15 грудня 1997 року рішенням Острозької міської ради № 504 її чоловіку ОСОБА_4 було надано земельну ділянку площею 600 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд по АДРЕСА_1. Ними спільно було розпочато будівництво житлового будинку за вказаною адресою. На момент звернення позивача до суду із цим позовом спірне будинковолодіння не введено в експлуатацію та на нього не зареєстровано право власності як на об'єкт нерухомого майна.
Із урахуванням зазначеного, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просила позов задовольнити, визнати за нею право приватної власності на 1/2 незавершеного будівництвом житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відсоток готовності якого згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи становить 89 %. Також позивач просила вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 24 березня 2017 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та обладнання, з яких складається незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1, відсоток готовності якого складає 89 %. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який збудовано за час перебування сторін спору у шлюбі. Враховуючи рівність часток подружжя у спільному майні, суд дійшов висновку про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та обладнання, з яких складається незавершений будівництвом спірний житловий будинок. Сам по собі факт припинення шлюбу не свідчить про порушення права власності одного із подружжя. Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Острозького районного суду Рівненської області від 24 березня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Рішення суду ухвалене без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку районного суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Острозького районного суду Рівненської області від 24 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 19 вересня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем було пропущено трирічний строк позовної давності на звернення до суду із цим позовом, наслідки спливу якої безпідставно не застосовано судом першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд. Перебіг строку на захист порушеного права позивача слід рахувати з 01 жовтня 2010 року, з моменту розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем. При вирішені заявлених вимог позивача районний суд вийшов за межі позовних вимог. Судами не надано належної оцінки наявним у справі доказам, які свідчать про те, що частину будівельних матеріалів було придбано вже після розірвання шлюбу, за його власні кошти. Окрім того, за час перебування сторін спору у шлюбі, позивач мала невеликий та нестабільний дохід. Сам по собі факт придбання спірного майна у період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя. Дослідивши неналежним чином наявні у справі докази, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку, що будівельні матеріали, використанні для будівництва житлового будинку, є спільною сумісною власністю сторін спору.
Сервіси для юристів