Постанова
Іменем України
26 квітня 2018 року
м. Київ
справа № 377/740/17
провадження № 61-10764 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 4 жовтня 2017 року у складі судді Теремецької Н. Ф. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів:Коцюрби О.П., Сержанюка А. С., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ :
У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області (далі - УСЗН Славутицької міської ради Київської області) на її користь шкоду у розмірі
6 385 грн, пов'язану з невиплатою щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі, передбаченому частиною четвертою статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 2 групи.
Позов мотивовано тим, що у зв'язку з виконанням позивачем службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 1986 року по 1991 рік на роботах в зоні іонізуючого випромінювання, її здоров'ю завдано шкоду, внаслідок чого встановлено 2 групу інвалідності довічно. Вказувала на те, що відповідно до статті 1189 ЦК України, пункту 1 частини першої статті 15 ЦПК України, Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 25 травня 1963 року, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має цивільне право на відшкодування ядерної шкоди, заподіяної ушкодженням її здоров'я на роботах з ліквідації наслідків ядерної аварії на ЧАЕС. Станом на 16 лютого 2016 року УСЗН Славутицької міської ради Київської області не виплатило їй щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 рік за шкоду, заподіяну здоров'ю під час ліквідації наслідків ядерної аварії на ЧАЕС у розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а виплатило лише частково у розмірі 120 грн.
З урахуванням наведеного, позивач просила стягнути з відповідача на її користь шкоду у розмірі 6 770 грн, пов'язану з невиплатою щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, у розмірі, передбаченому частиною четвертою статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 2 групи.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 4 жовтня
2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час здійснення спірної виплати діяла норма пункту 9 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності 03 серпня 2014 року, якою Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктами 6-7 та встановлено, що норми і положення статтей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам
2 групи - 120 грн, тому виплата відповідачем позивачу вказаної суми за 2014 рік є правомірною.
Підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 6 385 грн, що є розміром збитків в результаті порушення її цивільного права на відшкодування ядерної шкоди, заподіяної ушкодженням її здоров'я у зв'язку з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, профзахворювання, пов'язаного з роботами на ЧАЕС, за 2014 рік, відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII, у редакції від 19 грудня 1991 року із змінами і доповненнями від 1 липня 1992 року, як інваліду II групи у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, немає.
У лютому 2015 року ОСОБА_4 зверталася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії УСЗН виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області щодо виплат щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі 120 грн та постановою Славутицького міського суду Київської області від 12 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року, у задоволенні вказаного позову відмовлено. У цій справі суди встановили правомірність дій відповідача щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі 120 грн та відсутність підстав на покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню шкоди - виплати компенсації у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм матеріального і процесуального права при розгляді справи не допустив.
Судовими рішенням в адміністративній справі встановлено правомірність дій відповідача щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі 120 грн та відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку щодо відшкодування шкоди - виплати компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, інваліду ІІ групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, встановлених ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Сервіси для юристів