Ухвала КЦС ВП від 07.05.2018 року у справі №383/153/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року

м. Київ

справа № 383/153/17

провадження № 61-8003св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Бобринецька міська рада Кіровоградської області, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2017 року, ухвалене у складі судді Адаменко І. М., та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 9 листопада 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Черненка В. В., Кіселика С. А., Суровицької Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Бобринецької міської ради Кіровоградської області і фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 про встановлення сервітуту.

В обґрунтування позову зазначив, що є власником складського приміщення з підвалом по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка площею 321 кв.м, на якій розташоване це складське приміщення, не має самостійного проїзду до вулиці.

Такий проїзд був облаштований через земельну ділянку по АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2

ОСОБА_1 зазначає, що ФОП ОСОБА_2 , приватизувавши земельну ділянку, встановила огорожу і обмежила проїзд до належного йому складського приміщення.

За таких обставин просив встановити земельний сервітут, надавши йому право проїзду через земельну ділянку по АДРЕСА_2 до складського приміщення по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 серпня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів попереднього звернення до відповідача щодо встановлення сервітуту і отримання відмови, а також не підтвердив, що єдиним способом забезпечення проїзду до складського приміщення є облаштування проїзду через земельну ділянку ФОП ОСОБА_2 .

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 9 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2017 року залишено без змін. Цією ж ухвалою суд апеляційної інстанції залишив без змін ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 серпня 2017 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відхиляючи апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками щодо відсутності правових підстав для встановлення сервітуту шляхом проїзду через земельну ділянку ФОП ОСОБА_2 , оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічного і повного з`ясування обставин справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала