Постанова
Іменем України
25 липня 2018 року
м. Київ
справа № 638/6944/16-ц
провадження № 61-2986св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
ОлійникА. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: Прокуратура Харківської області, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргузаступника прокурора Харківської області Гончаренко Андрія Миколайовича на рішення Апеляційного суду Харківської області від 05 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до прокуратури Харківської області про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 02 липня 2015 року він звернувся до прокуратури Харківської області із заявою про вчинення прокурором відділу з питань розгляду листів та прийому громадян прокуратури Харківської області Роговим Д.О. кримінального правопорушення. На підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31 липня 2015 року було внесено відомості про вище вказане кримінальне правопорушення 11 серпня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Протягом 2015-2016 років слідчий прокуратури Харківської області неодноразово закривав кримінальне провадження. Постанови про закриття провадження, а також про відмову у визнанні його потерпілим було скасовано ухвалами Червонозаводського районного суду м. Харкова. Вказаними неправомірними діями та бездіяльністю посадової особи прокуратури Харківської області йому завдано значних моральних страждань. З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив на підставі статті 1174 ЦК України стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 512 000 грн на відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2017 року позов ОСОБА_4 до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 100 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди, шляхом списання цих сум з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване порушенням права позивача. Підставою для відшкодування шкоди є ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2015 року, від 21 квітня 2016 року, від 25 липня 2016 року відповідно до яких встановлена протиправна бездіяльність слідчих прокуратури Харківської області. У вказаних ухвалах зазначено про істотну неповноту під час досудового розслідування, порушення прав ОСОБА_4
Суд першої інстанції встановив факт завдання моральної шкоди діями відповідача, а саме: винесення незаконних рішень, тривала бездіяльність посадових осіб, пов'язаних з невиконанням своїх обов'язків, непроведення комплексу дій передбачених КПК України, та закриття кримінального провадження.
Суд першої інстанції з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, виходив з того, що позивачу завдано моральні страждання, що безумовно змінило його нормальний життєвий ритм, проте інших доказів на підтвердження немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, істотності змін в житті, тощо) до суду не надано, а тому дійшов висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 05 грудня 2017 року апеляційні скарги прокуратури Харківської області та Державної казначейської служби України задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2017 року змінено. Стягнуто на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 5000,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для відшкодування заданої позивачу діями органу прокуратури моральної шкоди, оскільки судовими рішенням, які набрали законної сили, встановлено неправомірність дій посадової особи прокуратури Харківської області.
Апеляційний суд з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та духовних страждань позивача, ступеню вини відповідача, вимог розумності та справедливості змінив рішення суду першої інстанції у частині розміру грошових коштів, що підлягають стягненню з відповідача: зменшив розмір відшкодування моральної шкоди до 5 000,00 грн.
У січні 2018 року заступник прокурора Харківської області Гончаренко А. М. звернувся до суду з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові в повному обсязі, вирішити питання про розподіл судових витрат.
18 січня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
29 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області Гончаренка А. М.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відсутні будь-які докази протиправності діянь працівників прокуратури Харківської області під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015220000000615. Відсутні будь-які судові рішення або висновки компетентних органів, зокрема, прокурора вищого рівня до компетенції якого відповідно до статті 308 КПК України належить розгляд скарг щодо недотримання слідчим (прокурором) розумних строків, якими б встановлено факт невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків посадовими особами відповідача під час розслідування у цьому кримінальному провадженні. Доводи позивача щодо завдання йому моральної шкоди зводяться лише до незгоди з процесуальними рішеннями, які приймаються слідчим у кримінальному провадженні та реалізації позивачем свого процесуального права на оскарження в суді рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень, що не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не порушує його права. Безпідставними є посилання позивача та суду на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-440цс16, в якій зазначено, що підставою для відшкодування шкоди є встановлена ухвалою іншого суду протиправна бездіяльність начальника СВ Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Судами не мотивовано стягнення на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн, не наведені підстави визначення саме такої суми, зазначено лише про важливість для позивача питань з якими він звертався. Доданий до позову розрахунок шкоди не відповідає вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини. Суд помилково виходив із доведеності факту неправомірної бездіяльності службових осіб прокуратури, завдання позивачу моральної шкоди та застосуванню у спірних правовідносин за статей 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК України. Суд не врахував, що органи прокуратури та їх посадові особи, особливо слідчі не є суб'єктами відповідальності за статтею 1174 ЦК України, тому вказана норма матеріального права не застосовується до спірних правовідносин, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладено у постанові від 16 квітня 2008 року у справі №6-4969св08. Судами не враховано, що судовими рішеннями у справі №646/172/16-ц відмовлено у позові ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправною тривалою бездіяльністю відповідача, а отже, відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди. Посадовими особами органів прокуратури будь-яких протиправних дій стосовно позивача не вчинено, докази протиправності їх дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке проводиться відповідно до вимог КПК України у розумінні статей 57-60 ЦПК України у редакції від 18 березня 2004 року №1618-IV.
У лютому 2018 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають установленим обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Сервіси для юристів