Постанова
Іменем України
25 липня 2018 року
м. Київ
справа № 607/14493/16-ц
провадження № 61-12051св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: Державна казначейська служба, Прокуратура Тернопільської області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Прокуратури Тернопільської області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2017 року у складі судді Грицака Р. М. та рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 24 травня 2017 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Дикун С. І., Парандюк Т. С.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби, Прокуратури Тернопільської області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (далі - УМВС України в Тернопільській області), про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, у розмірі 201 273,14 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30 березня 2011 року слідчим слідчого управління УМВС України в Тернопільській області йому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 229 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Одночасно до позивача слідчим було застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд та накладено арешт на все його майно. 30 березня 2011 року старшим слідчим слідчого управління УМВС України в Тернопільській області, лейтенантом міліції, СерединськоюА.І. винесено постанову про притягнення позивача як обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 229 КК України. 22 грудня 2011 року вироком Шумського районного суду Тернопільської області ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 229 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з конфіскацією та вилученням фальсифікованої продукції. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання з випробувальним строком на 1 рік 6 місяців. Стягнуто на користь цивільних позивачів завдані матеріальні збитки. Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 14 березня 2012 року вирок Шумського районного суду Тернопільської області від 22 грудня 2011 року скасовано, справу повернуто на новий судовий розгляд. 15 квітня 2014 року вироком Кременецького районного суду Тернопільської області позивача визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною другою статті 229 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу 22 100,00 грн з конфіскацією та знищенням вилученої продукції. Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23 липня 2014 року вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2014 року скасовано, справу передано в Прокуратуру Шумського районну Тернопільської області для додаткового розслідування. Старшим слідчим слідчого відділу Шумського відділення поліції головного управління поліції в Тернопільській області майором поліції РоманенковимЮ. В. винесено постанову від 25 червня 2016 року про закриття кримінального провадження. Таким чином, враховуючи те, що позивач перебував під слідством та судом з 30 березня 2011 року по 25 червня 2016 року (62 місяці і 27 днів), розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на момент подачі позову, не може бути меншою 100 636,57 грн. Зважаючи на кількість, характер та тривалість порушень прав позивача, глибину душевних страждань, приниження честі, гідності та ділової репутації, зусилля та час, які були потрачені та ще необхідні для відновлення попереднього стану, розумним та справедливим розміром відшкодування моральної шкоди є компенсація з розрахунку двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць його незаконного перебування під слідством та судом, що становить 201 273,14 грн.
В подальшому позивач збільшив розмір позовних вимог з підстав збільшення відповідно до закону розміру мінімальної заробітної плати, який з 01 січня 2017 року становить 3 200 гривень. Тому, виходячи з двох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, просив стягнути на його користь на відшкодування моральної шкоди 402 546,22 грн.
Державна казначейської служби України подала заперечення проти позову і просила відмовити у його задоволені, посилаючись на те, що вона прав позивача не порушувала, а тому відсутні підстави для стягнення з неї коштів. Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди заявлений позивачем до стягнення є необґрунтованим, оскільки такий повинен розраховуватися виходячи з прожиткового мінімуму.
Прокуратура Тернопільської області подала заперечення проти позову і просила відмовити у його задоволені, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди. До позивача був застосований найменш суворий запобіжний захід і його застосування відповідало вимогам кримінально-процесуального законодавства. Доводи позивача про заподіяння йому душевних страждань є перебільшеними. В ході розслідування кримінальної справи позивач користувався правовою допомогою, тому знав, що злочини, у вчиненні яких він обвинувачувався, є злочинами невеликої тяжкості, знав, яке покарання передбачене санкціями частини першої, другої статті 229 КК України, знав про можливість його звільнення від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності.
УМВС України в Тернопільській області подало заперечення проти позову і просило відмовити у його задоволені, посилаючись на те, що позивач не дотримався порядку відшкодування шкоди, оскільки не звертався до органу досудового розслідування з вимогою про відшкодування моральної шкоди, а передчасно звернувся в суд із зазначеним позовом. Доводи позивача про те, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен розраховуватися виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент ухвалення рішення є неправильним, оскільки при розрахунку такої шкоди слід виходити з розміру мінімальної заробітної плати, який встановлений законом станом на кожен місяць перебування особи під слідством чи судом.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, на користь ОСОБА_4 202 577,44 грн на відшкодування моральної шкоди та 2 500,00 грн витрат на правову допомогу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2017 року стягнуто з Прокуратури Тернопільської області в дохід держави 275 гривень 60 копійок судового збору. Стягнуто з УМВС України в Тернопільській області в дохід держави 275 гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 мав право на відшкодування завданої йому моральної шкоди, оскільки у результаті незаконних дій органів слідства, прокуратури і суду він переніс душевні страждання, зазнав моральних втрат, був позбавлений можливостей реалізації своїх звичок і бажань, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. З урахуванням обставин справи, достатнім і справедливим розміром відшкодування позивачу моральної шкоди є розмір, визначений, виходячи з одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 24 травня 2017 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України, УМВС України в Тернопільські області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Прокуратури Тернопільської області задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 04 квітня 2017 року залишити без змін. Додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2017 року скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким судові витрати у розмірі 551 грн 20 коп віднести на рахунок держави.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди є правильним і відповідає засадам добросовісності, розумності та справедливості. Стягнення з Прокуратури Тернопільської області та УМВС України в Тернопільській області судового збору є неправомірним, оскільки відповідно до положень статті 14 Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» сторони у даній справі звільняються від сплати судового збору.
У червні 2017 року Прокуратура Тернопільської області подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2017 року та рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 24 травня 2017 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду в частині залишення без змін рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, в якому зменшити розмір відшкодування моральної шкоди.
Сервіси для юристів