Постанова
Іменем України
25 березня2020 року
м. Київ
справа № 642/2539/18-ц
провадження № 61-5609св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради,
третя особа - Друга Харківська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року в складі судді Вікторова В. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Бурлака І. В., Бровченко І. О., Колтунової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради та просив визначити двомісячний додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 .
Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його далекий родич ОСОБА_2 , який у 2001-2007 роках постійно проживав разом з ним та його батьками в квартирі АДРЕСА_1 . У 2007 році він переїхав на постійне проживання до Харківського геріатричного пансіонату ветеранів праці, який розташований по вулиці Муратова , буд. 7, в м. Харкові, при цьому частину своїх особистих речей залишив у квартирі родичів.
У травні 2018 року, перебираючи речі, він знайшов заповіт ОСОБА_2 , відповідно до якого останній все належне йому майно заповідав йому.
22 травня 2018 року він звернувся до Другої Харківської державної нотаріальної контори з метою подання заяви про прийняття спадщини, де йому повідомили про неможливість прийняття від нього заяви про прийняття спадщини.
Посилаючись на те, що до травня 2018 року він не знав, що являється спадкоємцем ОСОБА_2 та не міг скористатися правом на прийняття спадщини, просив задовольнити його позов.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачемне зазначено поважних причин пропуску строку для подання заяви для прийняття спадщини, при цьому посилання позивача на те, що він не знав про існування заповіту не є тими причинами, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій з прийняття спадщини.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір суди безпідставно відмовили в задоволенні позову, оскільки не врахували, що необізнаність спадкоємця про існування заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, про що свідчить постанова Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року в справі № 6-1320цс17.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Сервіси для юристів