Постанова
Іменем України
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 357/3132/15-ц
провадження № 61-23801ск18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., ХоптиС. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4
відповідач - ОСОБА_5
треті особи: приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко ТетянаАнатоліївна, ОСОБА_7
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів:
Олійника В. І., Березовенко Р. В. Коцюрби О. П. від 20 березня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом визнання договору купівлі-продажу удаваним, визнання договору довічного утримання укладеним та його розірвання.
Свій позов ОСОБА_4 мотивувала тим, що 05 жовтня 2011 року між нею та ОСОБА_5 було укладено правочин, який вона розцінювала як договір довічного утримання, однак, довірившись відповідачу, даний правочин вона оформила та підписала як договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
Якийсь час після укладення договору ОСОБА_5 приділяла їй увагу, забезпечувала її харчами, проте невдовзі почала вимагати звільнити квартиру.
Посилаючись на те, що вона не розуміла природи договору, оскільки при підписанні зазначеного договору вважала, що укладає договір довічного утримання, грошей за квартиру у розмірі 288 тис. грн. не отримувала та продовжує проживати у даній квартирі, а також на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу їй було 75 років і вона перебувала на диспансерному обліку лікаря-психіатра з приводу розладу психіки,
ОСОБА_4 просила визнати договір купівлі-продажу від 05 жовтня 2011 року удаваним, визнати, що фактично між сторонами було укладено договір довічного утримання та розірвати його у зв'язку з невиконання умов даного договору довічного утримання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у складі суді Протасової О. М. від 03 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, зокрема того, що сторони навмисне уклали договір купівлі-продажу з метою приховання правовідносин за договором довічного утримання.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано договір купівлі-продажу квартири від 05 жовтня 2011 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 удаваним. Визнано, що 05 жовтня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір довічного утримання. Розірвано договір довічного утримання від 05 жовтня 2011 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов ОСОБА_4, виходив із того, що обидві сторони оформили правочин купівлі-продажу, але між ними насправді встановились інші правовідносини з приводу довічного утримання ОСОБА_4 ОСОБА_5, а тому суд визнав спірний договір купівлі-продажу удаваним, визнав, що було укладено договір довічного утримання, та розірвав його з підстав невиконання умов даного договору
ОСОБА_5
Сервіси для юристів