Ухвала КЦС ВП від 02.04.2019 року у справі №754/9026/16-ц

Постанова

Іменем України

23 червня 2020 року

м. Київ

справа № 754/9026/16-ц

провадження № 61-5215св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_3 , на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року у складі судді Скрипки О. І. та постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Українець Л. Д., Чобіток А. О.,

Шебуєвої В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, про визначення способу участі батька у вихованні дитини.

Позовна заява мотивована тим, що з 28 серпня 2013 року по 09 лютого

2015 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2

та є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу у силу віку залишилась проживати разом з матір`ю за адресою її реєстрації. Питання щодо визначення місця проживання дитини у судовому чи іншому порядку не вирішувалось.

З моменту розірвання шлюбу відповідачка систематично перешкоджає йому у виконанні обов`язків щодо виховання дитини, у спілкуванні з нею

та її вихованні, чим, як він вважав, грубо порушує його права та права дитини, зокрема, право дитини на особисте спілкування з батьком.

Зазначав, що він систематично та заздалегідь попереджав відповідачку про час свого приїзду до дочки, про свої наміри вийти з дитиною на прогулянку, проте, коли він приїздив, йому ніхто не відчиняв двері. Крім того, незважаючи на норми СК України, відповідачка на власний розсуд, порушуючи його права, як батька, вирішує всі питання з виховання

та розвитку їхньої спільної дитини. Така поведінка відповідачки є для нього незрозумілою, оскільки всі його зусилля, як батька, спрямовані