Ухвала КЦС ВП від 12.02.2018 року у справі №463/1479/15

Постанова

Іменем України

23 травня 2018 року

м. Київ

справа № 463/1479/15-ц

провадження № 61-6308св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя - доповідач),

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Фаловської І.М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач-відповідач - ОСОБА_1,

відповідач-позивач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 липня 2016 року у складі Шеремети Г. І. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 07 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовна заява мотивована тим, що за умовами договору позики від 15 січня 2015 року, укладеного між ним та ОСОБА_2, останній узяв у нього в борг грошові кошти в розмірі 2 572 000 грн, які зобов'язався повернути

до 30 січня 2015 року. Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, грошові кошти йому не повернув.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача: борг за договором позики від 15 січня 2015 року в розмірі 2 572 000 грн, інфляційні втрати в розмірі 136 316 грн, 3 % річних у розмірі 9 090,08 грн, пеню в розмірі 552 980 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн та 3 654 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики, який у подальшому просив суд залишити без розгляду.

Справа судами розглядалась неодноразово.