Постанова
Іменем України
23 січня 2019 року
м. Київ
справа № 755/6458/15-ц
провадження № 61-18651св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1,
відповідач - Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення,
третя особа - виконуючий обов'язки директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення Іщук Володимир Олександрович,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Концерна радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2017 року у складі судді Гончарука В. П., та рішення апеляційного суду міста Києва від 11 травня 2017 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Прокопчук Н. О., Саліхова В. В., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2017 року у складі судді Гончарука В. П., та рішення апеляційного суду міста Києва від 11 травня 2017 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Прокопчук Н. О., Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - Концерн РРТ), третя особа - виконуючий обов'язки директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення Іщук В. О. про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати.
Позов мотивовано тим, що наказом Концерну РРТ від 04 квітня 2013 року № 38/ок ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду начальника сектору зв'язків з громадськістю та забезпечення доступу до публічної інформації. Станом на дату подання цього позову Позивач працює в Концерні РРТ на посаді начальника сектора зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації департаменту роботи з органами державної влади, зв'язків з громадськістю та міжнародної співпраці. Відповідно до наказу генерального директора Концерну РРТ від 30 вересня 2014 року № 443 «Про відсторонення» відповідач відсторонив позивача від роботи до закінчення розслідування у кримінальному провадженні. В наслідок чого порушено конституційне право позивача на працю. Наказ про відсторонення суперечить законодавчо визначеному порядку щодо даних правовідносин.
Просив суд визнати незаконним наказ Концерну РРТ від 30 вересня 2014 року № 443 «Про відсторонення» в частині відсторонення від виконання службових обов'язків ОСОБА_1 та обмеження його доступу на територію підприємства; скасувати наказ Концерну РРТ від 30 вересня 2014 року № 443 «Про відсторонення» в частині відсторонення від виконання службових обов'язків ОСОБА_1 та обмеження його доступу на територію підприємства; стягнути з Концерну РРТ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у зв'язку з його незаконним відстороненням від роботи та розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи ОСОБА_1 обчислювати виходячи з його середньоденної заробітної плати в розмірі 781,54 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Концерну РРТ на користь ОСОБА_1 не виплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 7 042,77 грн.
Стягнуто з Концерну РРТ в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.
В решті задоволення позовних вимог відмовлено.
Сервіси для юристів