Постанова
Іменем України
22 березня 2023 року
м. Київ
справа № 753/19588/19
провадження № 61-1158св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ-Майно»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року у складі судді Колесника О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ-Майно» (далі - ТОВ «БІ-Майно»), про витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що 16 травня 2008 року між ним та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11346209000 (далі - Кредитний договір), за умовами якого він отримав кредит у розмірі 85 000 доларів США під 13 % річних з кінцевим терміном повернення до 16 травня 2029 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 16 травня 2008 року між ним та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки № 85507, за яким він передав в іпотеку банку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . 12 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») уклали договір факторингу та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, за якими права вимоги за Кредитним та іпотечним договорами були передані ТОВ «Кей-Колект». В подальшому він дізнався, що 17 квітня 2015 року в позасудовому порядку державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єгорова М. Є. без його згоди провела державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за іпотекодержателемі цього ж дня на підставі договору купівлі-продажу ТОВ «Кей-Колект» відчужило спірну квартиру на користь ТОВ «БІ-Майно». Вважаючи, що перехід права власності на належне йому іпотечне майно відбувся з порушенням вимог закону, він звернувся до суду з відповідними позовами. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 13 липня 2018 року у справі № 753/23580/17 було визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М. Є. від 17 квітня 2015 року, яким внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «Кей-Колект». Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 липня 2018 року у справі № 753/11096/15-ц було відмовлено в задоволенні його позову до ТОВ «БІ-Майно» про витребування майна, однак Київський апеляційний суд своєю постановою від 13 лютого 2019 року скасував рішення місцевого суду і ухвалив нове судове рішення, яким витребував від ТОВ «БІ-Майно» на його користь спірну квартиру. Разом з тим під час розгляду справи № 753/11096/15-ц йому стало відомо, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21 грудня 2018 року ТОВ «БІ-Майно» відчужило згадану квартиру ОСОБА_2 . Вважає, що за вищенаведених обставин спірна квартира вибула від нього як власника поза його волею. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на зазначене нерухоме майно.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року позов задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_2 та повернуто у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., ОСОБА_2 в рівних частках з кожного на користь ОСОБА_1 9 605 грн судового збору.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. На час придбання 21 грудня 2018 року ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 в суді тривав спір за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «БІ-Майно» про витребування майна з чужого незаконного володіння, про що названому товариству було достеменно відомо. Зазначене дає підстави для висновку, що ТОВ «БІ-Майно» здійснило відчуження спірної квартири з метою ускладнити позивачеві можливість захисту своїх прав як власника квартири, оскільки після вибуття цього нерухомого майна з власності продавця (ТОВ «БІ-Майно»), вищезгаданий позов втрачав сенс. Тому з метою ефективного захисту своїх прав ОСОБА_1 як власник житла вимушений був звернутися з позовом вже до нового володільця квартири - ОСОБА_2 . Враховуючи, що станом на грудень 2018 року право власності ТОВ «БІ-Майно» на спірну квартиру було скасоване на підставі рішення суду, ОСОБА_2 не може вважатися добросовісним набувачем цього житла, а тому наявні підстави для витребування від відповідача спірної квартири та повернення її у власність ОСОБА_1 . В задоволенні решти вимог необхідно відмовити.
Сервіси для юристів