Постанова
Іменем України
21 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 757/35987/20-ц
провадження № 61-1659св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення із Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») реальних збитків у розмірі 77 682,00 грн, упущеної вигоди у розмірі 28 193,66 євро та моральної шкоди у розмірі 24 200,00 євро.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що 23 грудня 2016 року уклала із відповідачем договір № SАМDNWFD0071426925701 «Вклад «Субординований» на 5 років», предметом якого було розміщення коштів на депозитному вкладі строком на 5 років у іноземній валюті в розмірі 242 000,00 євро за ставкою 8 % річних зі строком повернення депозиту 23 грудня 2021 року, та внесла на відкритий відповідачем за договором вкладний рахунок відповідну суму коштів у іноземній валюті.
Позивач посилалася на те, що 27 червня 2020 року на її адресу надійшов рекомендований лист № 4930012023032 від АТ КБ «ПриватБанк»із повідомленням про розірвання договору і закриття рахунку від 18 червня 2020 року № 20.1.0.0.0/7-20200618/1494 з посиланням на статті 10, 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також статтю 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у зв`язку із прийняттям банком рішення про встановлення їй неприйнятно високого рівня ризику.
ОСОБА_1 стверджувала, що неправомірно розірвавши договір банківського вкладу за 533 дні до дати закінчення договору в односторонньому порядку, відповідач завдав їй збитків у розмірі 28 193,66 євро у вигляді упущеної вигоди - неотриманих відсотків за 533 дні.
03 липня 2020 року вона звернулася до відповідача із заявою про виплату готівкою грошових коштів, що знаходилися на її рахунках, однак станом на день складання позову відповіді на вказану заяву не отримала, а 08 липня 2020 року відповідач без її згоди здійснив продаж валютних коштів, що були розміщені на її депозитному вкладі за курсом НБУ - 30,409 грн за 1 євро та перерахував на її поточний рахунок у АТ «Райффайзен Банк Аваль» грошові кошти у гривневому еквіваленті у розмірі 7 358 978,00 грн.
Позивач стверджувала, що при здійсненні нею операції з купівлі валюти у розмірі, що дорівнює сумі депозитного вкладу у АТ «Райффайзен Банк Аваль», вона була змушена сплатити за купівлю 242 000,00 євро гривневий еквівалент у розмірі 7 436 660,00 грн (курс 30,73 грн з 1 євро), у зв`язку із чим при конвертації гривні у євро зазнала втрат на курсі валют у розмірі 77 682,00 грн.
Позивач посилалася на те, що протиправною поведінкою відповідача їй було спричинено моральну шкоду, яка полягала у нервових розладах та душевних стражданнях, порушенні звичного укладу життя. Моральну шкоду від протиправної поведінки відповідача позивач оцінила у 24 200,00 євро, що становить 10 % від коштів, внесених нею на депозитний рахунок банку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року позов задоволено частково. Стягнено із АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 28 196,66 євро збитків (упущеної вигоди), 77 682,00 грн реальних збитків, 3 000,00 грн компенсації завданої моральної шкоди, здійснено розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що банком не було надано доказів дотримання процедури встановлення позивачу неприйнятно високого рівня ризику, здійснення позивачем незаконних фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення. Суд вважав, що банк не мав правових підстав для дострокового розірвання в односторонньому порядку укладеного із позивачем депозитного договору.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року задоволено апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк». Рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду мотивована тим, що банк мав право на односторонню відмову від договору, укладеного з позивачем, та дотримався процедури повідомлення позивача про необхідність надання документів та про наслідки ненадання таких документів, які передбачені Законом.
При цьому позивач не заявляла до банку позовних вимог про визнання неправомірним рішення про встановлення їй неприйнятно високого рівня ризику, а також не було заявлено у цій справі вимоги про визнання недійсною односторонньої відмови банку від договору банківського вкладу.
Крім того, позивач не надала суду доказів направлення банку заяви
Сервіси для юристів