Постанова
Іменем України
21 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 745/26/16-ц
провадження №61-14087св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Чернігівської області, у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Євстафіїва О. К., Страшного М. М., від 05 липня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» (далі - ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс») про розірвання договору, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_4 мотивована тим, що 19 грудня 2014 року між сторонами було укладено договір фінансового лізингу № 00696, предметом якого є транспортний засіб марки «ЗАЗ Sens». На виконання умов укладеного договору він сплатив ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» адміністративний платіж у розмірі 619, 77 доларів США, що становить 10 251, 00 грн, авансовий платіж у розмірі 3 098, 85 доларів США, що становить 51 300, 00 грн, комісію за передачу предмета лізингу у розмірі 298, 68 доларів США, що становить 5 000, 00 грн. Разом з тим, ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» було порушено умови пунктів 1.7, 4.1 договору щодо передачі предмету лізингу. З метою виконання ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» договірних зобов'язань він неодноразово звертався із письмовими претензіями, але жодної мотивованої відповіді не отримав. Вважав, що договір фінансового лізингу має бути розірвано у зв'язку з його очевидним невиконанням з вини ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс».
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_4 просив суд розірвати договір фінансового лізингу № 00696 від 19 грудня 2014 року, укладений між ним та ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» у зв'язку з очевидним невиконанням договору з вини виконавця; стягнути з ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» на його користь майнову шкоду за договором фінансового лізингу № 00696 від 19 грудня 2014 року у розмірі 4 017, 30 доларів США у гривневому еквіваленті на момент постановлення рішення суду, 3% річних у розмірі 74, 62 долари США у гривневому еквіваленті на момент постановлення рішення суду, 5 318, 83 грн витрат на придбання ліків, 570, 30 грн витрат на оплату банківських послуг та поштові відправлення; стягнути з ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» на його користь пеню у розмірі 3% вартості послуги за кожний день прострочення у сумі 42 020, 40 доларів США у гривневому еквіваленті на момент постановлення рішення суду; стягнути з ТОВ «Лізингов компанія «Автофінанс» на користь ОСОБА_4 30 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 23 березня 2016 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Розірвано договір фінансового лізингу № 00696 від 19 грудня 2014 року, укладений між TOB «Лізингова компанія «Автофінанс» та ОСОБА_4 Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» на користь ОСОБА_4 кошти у розмірі 66 551, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право позивача як лізингоодержувача було порушено невиконанням ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» договірних зобов'язань щодо надання послуги у вигляді передачі предмета лізингу позивачеві у встановлений строк, тому підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_4 про розірвання договору фінансового лізингу та повернення сплачених позивачем коштів у розмірі 66 551, 00 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» на користь ОСОБА_4 30 000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди районний суд зазначив, що законодавство, яке регулює правовідносини щодо укладання та виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу та договір фінансового лізингу, укладений між сторонами, не передбачають настання такого правового наслідку як відшкодування моральної шкоди. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат у сумі 5 318, 83 грн на придбання ліків місцевий суд вказав на відсутність доказів спричинення діями відповідача шкоди здоров'ю позивача та наявності такої шкоди. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» про стягнення пені районний суд вказав про те, що до даних правовідносин не підлягає застосуванню положення частини п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 05 липня 2016 року рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 23 березня 2016 року скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» про стягнення витрат на оплату банківських послуг та витрат на поштові відправлення, пені і ухвалено у цій частині нове рішення, яким ці позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто із ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» на користь ОСОБА_4 570, 30 грн витрат на оплату банківських послуг та витрат на поштові відправлення і 8 257, 00 грн пені. Змінено вирішення суду першої інстанції у частині вирішення питання про розподіл судових витрат. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат на апеляційний розгляд справи.
Сервіси для юристів