Постанова
Іменем України
21 серпня 2018 року
м. Київ
справа №752/6366/16-ц
провадження №61-20978св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя - доповідач),
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_8, ОСОБА_2,
представники заявників: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6,
заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду
м. Києва від 06 липня 2016 року у складі ОСОБА_7 та постанову Апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Прокопчук Н. О., Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ОСОБА_8 та ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою, у якій просили встановити юридичний факт того, що їх вимушене переселення у жовтні 2014 року з окупованої території Донецької області відбулося унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області.
Заява мотивована тим, що вони народилися в м. Ясинувата Донецької області та до жовтня 2014 року були зареєстровані в м. Донецьк, є пенсіонерами. Проживаючи у м. Донецьку, забезпечували себе засобами для існування за рахунок пенсійного забезпечення, мали у своїй власності земельну ділянку та дві квартири. Унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у жовтні 2014 року вони були вимушені переїхати до м. Києва.
Після переїзду їм довелось пристосовуватися до нових умов життя. Вважали, що саме у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації порушено їх права і обов'язки, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та їм завдали майнової та моральної шкоди.
Вказували про те, що отримані ними довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 22 жовтня 2014 року посвідчують лише факт вимушеного переселення з м. Донецька до м. Києва і не містять зазначення причини такого переселення, а управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва, яким було видано вищевказану довідку, не має повноважень на зазначення таких фактів.
Вважали, що встановлення юридичного факту вимушеного переселення з окупованої території України через збройну агресію Російської Федерації необхідно для уникнення загрози життю, здоров'ю, свободи, особистих прав на свободу пересування, вираження думки, майнових прав вільного володіння, розпорядження та користування майном, прав на судовий захист на окупованій території, що також буде породжувати юридичні наслідки - виникнення права на справедливу компенсацію з держави - агресора, якою є Російська Федерація.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявність факту збройної агресії Російської Федерації проти України не породжує та не може породити юридичні наслідки для заявників, спричинити виникнення, зміну або припинення особистих прав, а обставини, які свідчать про факт збройної агресії Російської Федерації проти України, є загальновідомими
Останньою постановою Апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Сервіси для юристів