Постанова
Іменем України
21 березня 2018 року
місто Київ
справа № 428/12368/16-ц
провадження № 61-3832св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_3,
заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області у складі головуючого судді Юзефовича І. О. від 14 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області у складі колегії суддів: Авалян Н. М., Орлової І. В., Стахової Н. В. від 07 липня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява обґрунтовувалась тим, що ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав на АДРЕСА_1 Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася у лютому 2014 року, він був змушений у червні 2014 року залишити окуповану частину території Луганської області та переселитись у м. Сєвєродонецьк Луганської області.
Встановлення юридичного факту - вимушеного переселення з окупованої території України задля уникнення загрози життю, здоров'ю, свободі, особистим правам на свободу пересування, вираження думки, майнових прав, прав на судовий захист на окупованій території саме у результаті збройної агресії Російської Федерації - породжуватиме для нього юридичні наслідки, зокрема виникнення права на справедливу компенсацію з держави-агресора, якою є Російська Федерація.
З урахуванням викладеного ОСОБА_3 просив суд встановити факт, що його вимушене переселення у червні 2014 року з окупованої території Луганської області відбулось внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупацією Російською Федерацією частини території Луганської області.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 червня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що факт збройної агресії стосовно України та тимчасової окупації окремих районів Донецької та Луганської областей Російською Федерацією є загальновідомим фактом, оскільки такий факт підтверджений Парламентом України та Президентом України під час здійснення ними своїх законодавчих, виконавчих та інших повноважень, тому не потребує судового підтвердження, а факт вимушеного переселення заявника підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Апеляційний суд Луганської області ухвалою від 07 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилив, рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтовувалася тим, що встановлення юридичного факту вимушеного переселення заявника у червні 2014 року з окупованої території Луганської області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Луганської області не породжує для нього безпосередніх юридичних наслідків. Факт збройної агресії стосовно України та тимчасової окупації окремих районів Донецької та Луганської областей Російською Федерацією є загальновідомим фактом, а факт вимушеного переселення заявника підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3 просив скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення, яким його заяву задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що до юрисдикції судів належить вирішення всіх правових питань, у тому числі, які виникають у зв'язку зі збройною агресією інших держав щодо України. Юридичний факт, який він просить встановити, має індивідуальний характер та стосується виключно заявника. Заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, подано до суду у порядку окремого провадження для визначення його статусу як жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов'язків, у тому числі щодо отримання ним відповідної допомоги. Законодавством іншого позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв'язку між переселенням із зони проведення бойових дій на сході України та військовою агресією Російської Федерації не визначено.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), що набрав чинності 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Сервіси для юристів