Постанова КЦС ВП від 04.07.2018 року у справі №460/1849/15

Постанова

Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа № 460/1849/15

провадження № 61-2559св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А., суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В.,Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Львівської області від 21 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої розголошенням лікарської таємниці.

Позов обґрунтовано тим, що під час нападу невідомими особами на позивача йому нанесено тілесні ушкодження, ступінь важкості яких буде встановлено після проведення судово-медичної експертизи. З 15 травня по 19 травня 2015 року, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в офтальмологічному відділенні Новояворівської Центральної районної лікарні, а з 20 травня по 29 травня 2015 року лікувався амбулаторно.

21 травня 2015 року до офтальмологічного відділення, де лікувався ОСОБА_3, зайшов відповідач - ОСОБА_4, який використовуючи засоби стеження і таємної відеозйомки та користуючись недосвідченістю чергової медсестри, незаконно відзняв та пізніше оприлюднив інформацію, яка містилася в медичних документах позивача, зокрема в історії хвороби. Відеоматеріали з цією інформацією були прокоментовані відповідачем та розміщені ним у соціальних мережах, зокрема в інтернет-ресурсі «Громадський контроль Яворівщини».

Дії відповідача ОСОБА_4 грубо порушують його конституційні права, визначені статтю 32 Конституції Українита права, гарантовані статтями 39-1, 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я».Внаслідок таких дій ОСОБА_4 у позивача відбулися нервові зриви, порушився сон, зіпсувалися стосунки з оточуючими людьми, у його дружини була депресія, його роздратованість позначилася у стосунках з колегами по роботі та на його педагогічній діяльності, відбулася ремісія хвороби, яку він лікував тривалий час, загострився цукровий діабет, яким він хворіє з 2010 року. Позивач був змушений додатково придбати лікарські препарати на суму 900,00 грн. Враховуючи зазначене, просив суд стягнути з відповідача 900,00 грн - майнової шкоди та 15000,00 грн моральної шкоди.

Під час розгляду справи судом першої інстанції 17 березня 2016 року ОСОБА_3 відмовився від позовних вимог у частині стягнення майнової шкоди і протокольною ухвалою Яворівського районного суду Львівської області така відмова була прийнята судом.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 12 серпня 2016 року у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди через розголошення лікарської таємниці відмовлено.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки відповідач був позбавлений можливості ознайомитися з медичними документами позивача під час перебування в офтальмологічному відділенні лікарні, де на стаціонарному лікуванні перебував ОСОБА_3 Отже, ОСОБА_4 не міг розголосити лікарську таємницю.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 21 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 12 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову про відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції не взяв до уваги посилання позивача на те, що моральну шкоду йому завдано порушенням його немайнових прав, через розголошення інформації про його стан здоров'я.

Апеляційний суд виходив з того, що зі змісту позовної заяви, апеляційної скарги та пояснень позивача встановлено факт завдання йому моральної шкоди, зокрема оприлюднення інформації про стан його здоров'я відповідачем, чого ОСОБА_4 не спростовував під час розгляду справи судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поширення інформації про стан здоров'я, тобто порушення гарантованих Конституцією України та чинним законодавством немайнових прав фізичної особи, спричиняє їй моральні страждання.

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати ухвалене у справі судове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

30 грудня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 та зупинено виконання рішення Апеляційного суду Львівської області від 21 листопада 2016 року до закінчення касаційного розгляду.

09 червня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ указану справу призначено до судового розгляду.

18 січня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.