Ухвала КЦС ВП від 25.07.2018 року у справі №754/4355/17

Постанова

Іменем України

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 754/4355/17

провадження № 61-47954св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державна служба зайнятості,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державної служби зайнятості на постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Іванової І. В., Матвієнко Ю. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної служби зайнятості про скасування дисциплінарного стягнення, посилаючись на те, що в період з 12 липня 2016 року по 10 березня 2017 року він перебував у трудових відносинах з Державною службою зайнятості (Центральний апарат) та обіймав посаду начальника Управління інформаційних систем і захисту інформації. Наказом відповідача від 15 лютого 2017 року № 33-к його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за порушення виконавської дисципліни. Однак до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець не відібрав у нього письмових пояснень. Крім того, відповідач залишив поза увагою вимоги частини третьої статті 149 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки при обранні стягнення у вигляді догани не врахував ступеня тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, а також - його попередньої роботи. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив скасувати наказ Державної служби зайнятості від 15 лютого 2017 року № 33-к про оголошення йому догани.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2017 року у складі судді Ключко І. В. в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що працівник не може оскаржувати догану, оскільки це найменш суворий вид стягнення, який власник має право застосовувати за будь-яке порушення трудової дисципліни. Зобов`язати власника при оголошенні догани враховувати тяжкість проступку та інші обставини означало б позбавити його права застосовувати стягнення за наявності порушення.