Постанова
Іменем України
20 березня 2020 року
м. Київ
справа № 645/4665/17
провадження № 61-39450ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - державне науково-виробниче підприємство «Об`єднання Комунар»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 25 травня 2018 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П.,Кругової С. С., Маміної О. В.
Короткий зміст позовних вимог
В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що з 2011 року він був призначений на посаду помічника заступника директора державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар», а з травня 2016 року переведений на посаду керівника комплексу ОЗК «Срібний бір». В жовтні
2017 року, після лікарняного, його було повідомлено про звільнення з посади у зв`язку зі скороченням штату працівників. Позивач вважав, що звільнення відбулось в період його тимчасової непрацездатності, він має переважне право на залишення на роботі, так як є інвалідом 2 групи, вважає наказ про звільнення незаконним, оскільки при його звільненні не було дотримано норм чинного законодавства.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення і поновити його на роботі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2018 року у складі судді Шарка О. П. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ ДНВП «Об`єднання Комунар» № 1102-к
від 19 вересня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи. Поновлено ОСОБА_1 на роботі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення ОСОБА_1 відповідно до наказу № 1102-к від 19 вересня 2017 року відбулось в період тимчасової непрацездатності позивача, що суперечить частині третій статті 40 КЗпП України. При розгляді подання роботодавця первинною профспілковою організацією ДНВП «Об`єднання Комунар» порушено приписи статті 43 КЗпП України, статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», оскільки питання про надання згоди на звільнення відповідача розглядалось у відсутність позивача, розгляд питання не був відкладений до наступного засідання для повторного виклику працівника. Також працівнику не було запропоновано вакантні посади.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 25 травня 2018 року апеляційну скаргу державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар» задоволено. Рішення Фрунзенського районного суду
м. Харкова від 19 лютого 2018 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар» про поновлення на роботі відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, залишив поза увагою, що листок непрацездатності виданий позивачу госпіталем ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області» з 20 вересня 2017 року, проте як позивач був звільнений 19 вересня 2017 року. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при звільненні ОСОБА_1 з роботи відповідач дотримався норм законодавства в частині повідомлення позивача про наступне звільнення не пізніше ніж за два місяця, отримання згоди профспілкового комітету на розірвання трудового договору. ОСОБА_1 були запропоновані вакантні посади, останній згоди на їх зайняття не надав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Апеляційного суду Харківської області від 25 травня 2018 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при розгляді справи суди залишили поза увагою, що розгляд профспілковою організацією питання про надання згоди на звільнення відбувався без його участі, 19 вересня 2017 року він був оглянутий лікарем та отримав направлення на стаціонарне лікування, а з 20 вересня 2017 року перебував на стаціонарному лікуванні, роботодавець не запропонував йому наявні на підприємстві посади та не забезпечив дотримання гарантій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
Сервіси для юристів