Постанова
Іменем України
20 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 174/406/16-ц
провадження № 61-3287 зпв 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Крата В. І., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - державне підприємство «Об`єднана гірничо-хімічна компанія»,
представник позивача - Коротич Тетяна Петрівна, Баранова МаринаВалентинівна,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
розглянув заяву публічного акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», подану представником БарановоюМариною Валентинівною, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2016 року у складі судді Фаловської І. М. у справі за позовом державного підприємства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» до ОСОБА_3 про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ :
У липні 2016 року державне підприємство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (далі - ДП «ОГХК») звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_3 безпідставно набуті кошти у розмірі
5 945 грн 40 коп.
Позов мотивовано тим, що 31 березня 2016 року ОСОБА_3 звільнено з філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» (далі - філія «ВГМК») з посади інженера-конструктора 2 категорії відділу головного механіка збагачувального виробництва з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Під час звільнення з відповідачем було повністю проведено розрахунок, а саме, зараховано та виплачено, зокрема, вихідну допомогу при звільненні відповідно до статті 44 КЗпП України в розмірі середнього місячного заробітку, що склав 5 295 грн 40 коп. та матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 650 грн. Разом з тим, рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2016 року відповідача було поновлено на роботі з 01 квітня 2016 року.
Позивач вважає, що виплата в сумі 5 945 грн 40 коп. є безпідставно набутою відповідачем і такою, що підлягає поверненню відповідно до положень статті 1212 ЦК України.
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області
від 10 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не було надано докази відповідно до викладених обставин, якими він обґрунтовував свої вимоги, зокрема факту недобросовісного набуття спірних коштів. Кошти відповідачу виплачені роботодавцем добровільно як допомога, тому підстави для застосування положень статей 1212, 1215 ЦК України відсутні.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня
2016 року, апеляційну скаргу ДП «ОГХК» відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи даний спір місцевий суд правильно послався на положення статті 44 КЗпП України, частини другої статті 235 КЗпП України, статті 1212, частини другої статті 1215 ЦК України, та виходив із того, що виплата вихідної допомоги роботодавцем відбулась саме на підставі рішення суду, добровільно, а тому поверненню не підлягає. Твердження представника позивача про те, що саме недобросовісність відповідача стала причиною поновлення його на роботі судовим рішенням не встановлена. Належних, достатніх та допустимих доказів недобросовісності з боку відповідача, позивачем не надано.
Сервіси для юристів