Постанова КЦС ВП від 03.01.2019 року у справі №544/174/17-ц

Постанова

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 544/174/17

провадження № 61-21724св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 16 березня 2017 року у складі судді: Сайко О. О., та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року у складі суддів: Пилипчук Л. І., Дряниці Ю. В., Кривчун Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Позовна заява мотивована тим, що 31 травня 2016 року ОСОБА_3 позичив у нього 24 000 грн, на підтвердження чого надав розписку. Відповідно до розписки відповідач зобов'язувався повернути борг у строк до 01 листопада 2016 року. У визначений строк відповідач коштів не повернув.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь суму боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 24 912 грн, та три 3 % річних в розмірі 211,05 грн, а всього 25 123,05 грн.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 16 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року, позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 24 912 грн та 208,52 грн в рахунок трьох процентів річних, а всього стягнуто 25 120,52 грн, а також стягнуто 640 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення судів мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором позики. В наданих відповідачем розписок про повернення позивачу боргу, відсутні посилання на те, якого саме зобов'язання і яких сторін у зобов'язанні стосуються ці розписки. Крім того, у розписках зазначені суми повернення в доларах та в гривнях, тоді як договір позики між сторонами було укладено в грошовій одиниці - гривні. Тому надані відповідачем розписки про повернення позивачу коштів не є доказом повернення ОСОБА_2 коштів за розпискою від 31 травня 2016 року. Наявність боргового документа у позивача не підтверджує виконання відповідачем свого обов'язку повернути борг.