Постанова
Іменем України
19 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 2/55/2009
провадження № 61-26279св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), СімоненкоВ. М., Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: комітет громадян співвласників спілки імені Мічуріна, Ярмолинецька селищна рада,
третя особа - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Мічуріна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2017 року у складі судді Купельського А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до комітету громадян співвласників спілки імені Мічуріна, Ярмолинецької селищної ради, за участю третьої особи - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Мічуріна (далі - СТОВ ім. Мічуріна), про визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що вона була членом СТОВ ім. Мічуріна та 27 жовтня 2008 року отримала сертифікат про право власності на майновий пай. На загальних зборах спілки співвласників імені Мічуріна від 25 серпня 2008 року їй було виділено майновий пай в натурі, а саме: 1/2 частину зернового складу (токи), огорожу токи, 1/2 частину навісу для сільськогосподарських машин, вагову будку, два автогаражі з майданчиком, огорожу біля гаражів загальною вартістю 25 002,00 грн, що розміщується в смт Ярмолинцях Ярмолинецького району Хмельницької області. На зазначене майно були виготовлені технічні паспорти, проте в Ярмолинецькому бюро технічної інвентаризації їй було відмовлено у реєстрації права власності на майно через відсутність правовстановлюючих документів.
На підставі зазначеного ОСОБА_4 просила визнати право власності на виділений їй у натурі майновий пай.
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 березня 2009 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину будівлі зерноскладу (токи) загальною площею 346,7 кв. м, майданчик площею 1280 кв. м; огорожу токи (панелі - 18 штук, металеві ворота), 1/2 частину навісу для сільськогосподарських машин, кімнату механіка площею 116 кв. м, вагову будку (автомобільні ваги на 10 т) площею 15,9 кв. м, автомобільні гаражі № 20, 21 загальною площею 58,8 кв. м, майданчик площею 232 кв. м, огорожу біля гаражів довжиною 7,2 метра загальною вартістю 25 002,00 грн, що розміщуються на АДРЕСА_1.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зазначене майно передане позивачу на підставі акта приймання-передачі, майно під забороною на відчуження та арештом не перебуває.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 березня 2009 року не вирішувались питання про права ОСОБА_5, до апеляційної скарги не додано протокол загальних зборів спілки співвласників імені Мічуріна про виділення йому того ж майна та акт приймання-передачі. Крім того, ОСОБА_5 отримав майновий сертифікат після набрання судовим рішенням законної сили.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5, посилаючись порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2017 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що він не був залучений до участі у розгляді справі, як власник непогашеного сертифіката КСП ім. Мічуріна має право на частку у виділеному ОСОБА_4 майні, а докази могли бути здобуті в ході апеляційного розгляду справи. Уважає, що суд апеляційної інстанції порушив пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та самоусунувся від вирішення спору.
Сервіси для юристів