Постанова
Іменем України
19 вересня 2018 року
м. Київ
справа № 450/2286/16-ц
провадження № 61-15457св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, Пустомитівська державна нотаріальна контора Львівської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, поданою його представником - ОСОБА_2, на постанову Апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В., від 30 січня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Пустомитівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання відмови від спадщини недійсною, частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування реєстраційного посвідчення та визнання майна спадковим.
Позовна заява мотивована тим, що він у 1986 році виїхав на роботу до Республіки Болгарія і залишився там проживати. У 2006 році, приїхавши до батьків, дізнався, що його батько - ОСОБА_4, помер у ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя батьки придбали земельну ділянку на території Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області та побудували будинок за адресою: АДРЕСА_1, с. Холодновідка, Пустомитівський район, Львівська область. Йому не було відомо, на кого був зареєстрований будинок, однак оскільки в ньому проживала його мати - ОСОБА_5, то вважав, що будинок зареєстрований на неї.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року мати померла, він подав заяву про прийняття спадщини після її смерті. Приїхавши на похорони матері, він дізнався, що будинок, який належав його батькам, і земельна ділянка оформлені на брата - ОСОБА_3, ще у 2002 році у порядку спадкування за законом. При цьому спадщина оформлялась, виходячи з того, що земельна ділянка та будинок у цілому належали виключно померлому ОСОБА_4
Крім того, йому стало відомо, що мати - ОСОБА_5, 19 липня 2002 року написала у нотаріуса заяву про відмову від спадкування майна свого чоловіка. Позивач вважав, що відмова матері від спадщини та набуття відповідачем права власності у порядку спадкування на весь будинок є незаконними, оскільки ОСОБА_5 була у числі спадкоємців за законом та як непрацездатна особа (пенсіонер) мала право на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від заповіту, однак 19 липня 2002 року подала до нотаріуса заяву про відмову від спадщини, тобто через 6 років після смерті її чоловіка (спадкодавця), хоча така заява могла бути подана протягом шісти місяців.
Таким чином, після смерті ОСОБА_4, його дружина продовжувала проживати у будинку та користуватись ним. Отже, вона фактично прийняла спадщину, оскільки як дружина мала право на частку у спадковому майні та як непрацездатна особа мала право на обов'язкову частку, незалежно від наявності заповіту. Також ОСОБА_5 мала право відмовитись від прийняття спадщини тільки протягом 6 місяців після смерті спадкодавця. Отже, відмова від спадщини через 6 років після смерті спадкодавця була незаконною. Не відповідає та суперечить вимогам діючого на той час законодавства і визначення спадковим майном померлого ОСОБА_4 всього будинку та земельної ділянки, оформлених на спадкодавця за час його життя. Вказану земельну ділянку та будинок ОСОБА_4 оформив у власність на своє ім'я у 1995 році, тобто під час перебування у шлюбі з ОСОБА_5, тому вищевказане майно є спільним сумісним майном подружжя у рівних частках і спадкодавцю на момент смерті належала тільки 1/2 частка будинку та 1/2 частка земельної ділянки. Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_4 мали право на спадкування за законом 1/2 частки будинку та 1/2 частки земельної ділянки.
Також ОСОБА_5, як дружина померлого, мала право на спадкування обов'язкової частки після померлого чоловіка у розмірі 2/3 частки, яка належала б їй при спадкоємстві за законом, а за відсутності заповіту чи відмови від нього - на 1/2 частки спадкового майна, оскільки фактично спадкове майно прийняли двоє спадкоємців - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Таким чином, після смерті матері - ОСОБА_5 спадковим майном, яке належало померлій, слід визнати 3/4 частки будинку та 3/4 частки земельної ділянки. У той же час ОСОБА_3 як спадкоємець за законом після смерті батька ОСОБА_4 мав право на спадкування і оформлення у власність тільки 1/4 частки будинку та 1/4 частки земельної ділянки. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: поновити строк позовної давності, оскільки його пропущено з поважних причин; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 19 липня 2002 року ОСОБА_3 у частині визнання житлового будинку та земельної ділянки у цілому спадковим майном померлого ОСОБА_4 та визнання за ОСОБА_3 права спадкування на 3/4 частки будинку за адресою: АДРЕСА_1, с. Холодновідка, Пустомитівський район, Львівська область, та 3/4 частки земельної ділянки, розташованої на території Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області; визнати недійсним та скасувати реєстраційне посвідчення від 02 вересня 2002 року, записане в реєстрову книгу № 1 за реєстровим номером № 155, видане ОСОБА_3 на право власності у цілому на будинок за адресою: АДРЕСА_1, с. Холодновідка, Пустомитівський район, Львівська область; визнати недійсною заяву ОСОБА_5 від 19 липня 2002 року про відмову від спадщини, яка відкрилась після померлого ОСОБА_4; визнати спадковим майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 3/4 частки будинку за адресою: АДРЕСА_1, с. Холодновідка, Пустомитівський район, Львівська область, та 3/4 частки земельної ділянки, розташованої на території Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.
Сервіси для юристів