Постанова
Іменем України
18 грудня 2018 року
місто Київ
справа № 662/1828/15-ц
провадження № 61-1629св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), СтупакО.В., УсикаГ.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 27 квітня 2016 року у складі колегії суддів: Колісниченка А. Г., Вербицької Л. І., Капітан І. А.,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 у жовтні 2015 року звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «РайффайзенБанк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», банк), у подальшому уточненим, про відшкодування матеріальної шкоди, просив стягнути з банку на його користь 19 307, 00 грн на відшкодування матеріальної шкоди.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його дружина ОСОБА_6, з якою він перебував у шлюбі з 21 березня 1959 року і до часу її смерті, разом були зареєстровані за однією адресою і вели спільне господарство. За життя його дружина передала працівнику ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» для відкриття рахунку вклад на суму 5 000, 00 грн, який привласнили працівники банку ОСОБА_7, ОСОБА_8, за що були визнані винними у вчиненні злочинів та притягнуті до кримінальної відповідальності. Під час ухвалення вироку суду відшкодування завданої шкоди не відбулося. Кошти, передані його дружиною працівникам банку, були спільним сумісним майном, а тому він має право на стягнення цих коштів на підставі норм сімейного законодавства.
Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 12 лютого 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про відшкодування йому шкоди як співвласнику майна подружжя, якою є викрадені працівниками банку грошові кошти. Як на підстави позову ОСОБА_3 посилався на правила статей 60, 61 СК України. Позивач не довів, що грошові кошти, передані його дружиною банку, були спільною сумісною власністю подружжя.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 27 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 12 лютого 2016 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3 10 080, 00 грн в рахунок відшкодування шкоди та судовий збір у дохід держави у розмірі 534, 06 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю.
Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовувалось тим, що встановленими у вироку суду обставинами підтверджується факт заподіяння працівниками банку шкоди ОСОБА_6 під час виконання ними трудових обов'язків. На підставі вироку суду майнова шкода, заподіяна ОСОБА_6 злочинними діями працівників банку, відшкодована не була. Згідно зі статтею 61 СК України в редакції, чинній на час передачі ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 5 000, 00 грн працівникам банку, об'єктом права спільної сумісної власності були заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. Висновок суду про необхідність доведення походження грошових коштів, внесених на банківський рахунок одним із подружжя, з посиланням на норми СК України в редакції змін від 22 грудня 2006 року є помилковим. Тому кошти, викрадені у ОСОБА_6 необхідно вважати спільним майном подружжя. Зважаючи на наведене, та враховуючи зміст статті 70 СК України позивач ОСОБА_3 має право на половину зазначених грошових коштів у розмірі 2 500, 00 грн, які повинні бути стягнуті з відповідача на підставі статті 1172 ЦК України, а його позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки належні позивачу грошові кошти не повернуті та, застосовуючи принцип відшкодування шкоди у повному обсязі, встановлений частиною першою статті 1166 ЦК України, належна до стягнення сума 2 500, 00 грн має бути проіндексована до часу вирішення спору по суті, тобто на час ухвалення рішення апеляційним судом. Отже, враховуючи індекси інфляції з лютого 2005 року до березня 2016 року, з відповідача підлягає стягненню 10 080, 00 грн.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просило скасувати рішення Апеляційного суду Херсонської області від 27 квітня 2016 року, рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 12 лютого 2016 року залишити без змін.
Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що позивач не довів, що грошові кошти, передані ОСОБА_6 банку, були спільною сумісною власністю подружжя. Апеляційний суд неправильно застосував правила статей 1166, 1172 ЦК України про нарахування індексу інфляції та стягнення інфляційних втрат з банку як роботодавця осіб, які вчинили злочин. Апеляційний суд не встановив обставин заподіяння ОСОБА_5 шкоди, такі обставини не були встановлені і під час розгляду кримінальної справи. Апеляційний суд не перевірив доводів банку про відсутність вини заявника у заподіянні шкоди ОСОБА_5; відсутність доказів щодо передачі ОСОБА_6 грошових коштів працівнику банку у робочий час; відсутність заявки на переказ грошових коштів банку. Також заявник зазначає, що законодавством не передбачено, що від сплати судового збору звільняються родичі осіб, яким завдано збитки.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та ухвалою від 13 квітня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду 03 січня 2018 року.
Сервіси для юристів