Постанова
Іменем України
18 квітня 2018 року
м. Київ
справа № 542/684/16-ц
провадження № 61-11512св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2016 року в складі судді Гавриленко Т. Г. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 20 квітня 2017 року в складі суддів: Бондаревської С. М., Кривчун Т. О., Пилипчук Л. І.,
встановив:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, внаслідок злочину.
Позовна заява мотивована тим, що дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_6, працюючи майстром житлового фонду Кобеляцького комунального підприємства «Водоканал» (далі - Кобеляцьке КП «Водоканал»), ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві загинула від отруєння каналізаційними газами. Вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2016 року директора Кобеляцького КП «Водоканал» ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило смерть дружини позивача. Смертю близької людини ОСОБА_4 завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, які тривають по цей час, що кардинально змінило його звичайний спосіб життя і призвело до суттєвої втрати здоров'я. Вказував, що під час кримінального провадження ним понеено витрати, а саме на проїзд до суду.
На підставі викладеного ОСОБА_4, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_5 200 000 грн моральної шкоди та вирішити питання витрат, понесених позивачем у кримінальному провадженні.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2016 року в задоволенні позову про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за вимогами осіб, що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов'язків, зокрема відшкодування моральної шкоди, відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства. Оскільки ОСОБА_5 завдано шкоду під час виконання своїх трудових обов'язків, тому відсутні правові підстави для стягнення з останнього на користь позивача моральної шкоди.
Додатковим рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2017 року в задоволенні позовних вимог про відшкодування витрат у кримінальному провадженні відмовлено.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами судових витрат під час кримінального провадження, зокрема понесених витрат на проїзд від його місця проживання до Новосанжарського районного суду Полтавської області.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 20 квітня 2017 року рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивач реалізував своє право, звернувшись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди до Кобеляцького КП «Водоканал», працівником якого на час настання нещасного випадку був відповідач та якого за вироком суду визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другої статті 272 КК України, а саме в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, що спричинило загибель людей, в тому числі дружини позивача. Судовим рішення з Кобеляцького КП «Водоканал» на користь ОСОБА_4 стягнуто моральну шкоду, завдану працівником указаного підприємства. Судові витрати за розгляд справи в кримінальному провадженні не можуть бути відшкодовані за правилами ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що дружина позивача загинула саме з вини ОСОБА_5, тому останній зобов'язаний відшкодувати завдану моральну шкоду. Також судом безпідставно відмовлено у відшкодуванні судових витрат під час кримінального провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
28 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Сервіси для юристів