Постанова КЦС ВП від 19.03.2019 року у справі №263/68/17

Постанова

Іменем України

18 березня 2019 року

м. Київ

справа № 263/68/17

провадження № 61-13354св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Маріупольська міська рада Донецької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 травня 2017 року у складі судді Музики О. М. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 липня 2017 року у складі колегії суддів: Биліни Т. І., Лопатіної М. Ю., Принцевської В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 01 грудня 2016 року Маріупольською міською радою Донецької області прийнято рішення «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 у Приморському районі міста громадянці ОСОБА_4», яким їй відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,0019 га для обслуговування нежитлової прибудови до квартири АДРЕСА_1. Підставою для відмови у видачі указаного дозволу стало те, що на запитуваній позивачем ділянці знаходиться самовільно збудована нежитлова прибудова, на яку правовстановлюючі документи відсутні.

Позивач вважає таке рішення безпідставним та незаконним, оскільки на нежитлову прибудову АДРЕСА_2 вона має правовстановлюючий документ, а саме: свідоцтво про право власності від 29 липня 2015 року на квартиру, в технічному паспорті якої зазначено балкон, яке є чинним і яке нею було додано до матеріалів для прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,0019 га для обслуговування нежитлової прибудови до указаної квартири.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 просила скасувати рішення Маріупольської міської ради від 01 грудня 2016 року № 7/13-990 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 у Приморському районі міста громадянці ОСОБА_4».

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю Маріупольської міської ради. Підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стало те, що на зазначеній земельній ділянці знаходиться самовільно збудована нежитлова прибудова. Отже, відсутні правові підстави для задоволення позову.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надала належних та переконливих доказів, що їй належить балкон площею 18,6 кв.м. При цьому зазначив, що доводи апеляційної скарги, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції порушив її право власності на вказану квартиру визнавши переобладнаний балкон самовільно збудованою прибудовою є необґрунтованними.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.