Постанова
Іменем України
18 січня 2018 року
м. Київ
справа № 198/476/16-ц
провадження № 61-1750св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - територіальна громада села Новоіванівське в особі Новоіванівської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І. О. від 21 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2016 року у складі суддів: Тамакулової В. О., Деркач Н. М., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до територіальної громади села Новоіванівське в особі Новоіванівської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5 Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,322 га, що розташована на території Новоіванівської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області. Вказане майно належало спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, згідно з яким вказану земельну ділянку заповіла йому - ОСОБА_4
У встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячний строк з дня відкриття спадщини він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки за життя ОСОБА_5 проживала в іншому населеному пункті, а про її смерть він дізнався лише 06 липня 2016 року.
15 липня 2016 року постановою приватного нотаріуса Юр'ївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому він змушений звернутись до суду.
Просив суд визнати поважними причини пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішенням Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до територіальної громади села Новоіванівське в особі Новоіванівської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим що, та обставина що позивач не знав про смерть спадкодавиці, оскільки вона проживала в іншому населеному пункті, не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2016 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що у позивача існували поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення цих дій. Зокрема зазначає, що він не перебував у родинних відносинах із ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Крім того, оскільки ОСОБА_5 проживала у іншому населеному пункті він дізнався про її смерть із запізненням.
Вказує про те, що у період з 19 по 27 листопада 2015 року перебував на стаціонарному лікуванні, тому за станом здоров'я не зміг вчасно подати заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
15 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Сервіси для юристів